В Україні медикаменти для лікування дорослої онкології закуплено на 97,14%, серцево-судинних захворювань – на 98%, заявив виконувач обов’язків гендиректора «Медзакупівлі» Едем Адаманов в інтерв'ю з редактором відділу соціум ZN.UA Аллою Котляр.
На запитання, чому ліки за пріоритетними для країни напрямами, такими як онкологія та серцево-судинні захворювання, не було закуплено на 100%, Адаманов відповів: "Насправді закупівельники — останні в ланцюжку. Є багато стейкхолдерів — Державний експертний центр, залучені експерти, МОЗ, постачальники. Але, звісно, пацієнти цього не бачать, їм це не потрібно. Вони сплачують податки і хочуть отримати ліки. І МЗУ багато працює з різними стейкхолдерами, аби на кожному етапі вони якісніше виконували свою роботу.Є багато викликів, зараз ми аналізуємо їх".
За його словами, є величезна кількість випадків, коли в лікарні ліки є, а лікарі їх пацієнтам продають.
"Ми знаємо, що ці ліки є, бачимо в MedData, за бухгалтерією. До нас часто безпосередньо звертаються пацієнти— мовляв, їм сказали, що безплатних ліків немає, і просять гроші. Але ми — не правоохоронний орган. Ми можемо тільки зателефонувати в лікарню й запитати, чому вони не віддають людям ліки, якщо ми бачимо в системі залишки. Проте нам не вистачить ресурсів у такому ручному режимі реагувати на кожен запит", - зазначив в.о. гендиректора.
Адаманов вважає, що завдяки «e-Stock» люди матимуть можливість бачити наявність ліків.
Він наголосив, що лікарні не дуже активно надають інформацію про ліки в систему, не хочуть звітувати.
"Буває, наприклад, пацієнти скаржаться, що в деяких лікарнях немає деяких препаратів. Починаємо аналізувати, і бачимо у своїй системі, що окремі регіони щомісячно звітують про наявність у них препарату. А потім у певний день списується одразу піврічна потреба. Виявляється, раніше забували, не мали актів, а потім побачили, що на складі ліків уже немає. І в нас раптово з’являється нуль на залишку, а за день це неможливо вирішити, бо закупівельний цикл триває багато місяців", - розповів Адаманов.
Гендиректор підкреслив, що важливо, щоб лікарні усвідомили, що за помилкою в системі стоїть величезна купа процесів, і якщо їх не почати вчасно, то людина може не отримати необхідне лікування. Система «e-Stock», за його словами, сильно ускладнить таке списання.
По медицині загалом зменшення видатків у держбюджеті на цей рік — 10 відсотків.
"Ми розуміємо цей виклик і вже плануємо, як реагувати на нього. Наприклад, на 3 січня ми вже отримали понад 25 відсотків медичних товарів (на 1,5 мільярда гривень), що були закуплені у 2022 році. Інша частина закупленого торік буде їхати впродовж цього року. А те, що законтрактуємо у 2023-му, частково також приїде цього року, а частково — у 2024-му. І так балансуватимемо до того моменту, поки не збільшаться видатки, щоб ми могли сформувати буфер", - зазначив Адаманов.
Гендиректор на запитання, чи будуть забезпечені пацієнти певними препаратами на 100 відсотків, відповів: "Кінцева мета — звісно, завжди забезпечити потреби на 100 відсотків. На жаль, не завжди це вдається зробити через бюджет, який виділяється на охорону здоров’я. Але ми маємо добрий результат. Наприклад, у 2022 році, попри інфляцію, девальвацію валюти, повномасштабне вторгнення, станом на 3 січня ми закрили централізовану номенклатуру майже на 96 відсотків. Тобто потреби, подані регіонами, покрили, хоч і не всюди рівномірно. Для порівняння: у 2021 році, який був значно комфортніший і стабільніший, ми закупили 93 відсотки від цього переліку".
За його словами, в межах централізованих закупівель-2022 повністю закуплені медичні товари за напрямами "Допоміжні репродуктивні технології", "Орфанні захворювання", "Муковісцидоз", "Скринінг новонароджених", ДЦП, розсіяний склероз тощо.
Після закінчення війни та певного адаптаційного періоду в Україні може спалахнути бум виявлення онкологічних захворювань, заявив міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.