Україна залишилася одна у своєму розслідуванні трагедії над Тегераном, яка сталася 8 січня 2020 року. А її запити про правову допомогу виконуються місяцями. Про це повідомив заступник генерального прокурора Гюндуз Мамедов в інтерв'ю «Радіо Свобода».
«Ми розуміємо, така обставина, як пандемія, що вразила весь світ, звичайно, ускладнила навіть авіасполучення і передачу матеріалів, але тим не менше. Є труднощі з передачею матеріалів із Канади. Українські прокурори в постійному «конекті» з канадськими колегами, але це мало сприяє оперативному виконанню наших запитів про правову допомогу на території Канади й передачу матеріалів в Україну», - сказав Мамедов.
Він уточнив, що у зв'язку з цим Україна навіть ініціювала візит української групи в Канаду для можливості проведення особистих зустрічей із канадськими партнерами.
За словами Мамедова, Україна пропонувала Канаді організувати міжнародну слідчу групу, однак там не ведеться кримінальна справа за цим фактом.
"За словами канадських колег, канадське законодавство не дозволяє розслідувати кримінальну справу, якщо злочин скоєно не на території Канади. Тому нашу співпрацю організовано через подання запитів про правову допомогу, яких на сьогодні відправлено вже три", - пояснив заступник генпрокурора.
Зараз підготовлений четвертий запит про передачу аудіофайлу, про який повідомила канадська телерадіомовна корпорація і в якому може міститися інформація про навмисне збиття українського літака. Сподіваємося на якнайшвидшу передачу цього аудіофайлу і готові до проведення експертиз паралельно з нашими партнерами. Так ми прискоримо процес встановлення істини й досягнення справедливості.
Нагадаємо, 31 грудня Іран передав Україні технічний звіт щодо обставин авіакатастрофи. Нині Україна вивчає проєкт звіту, на аналіз документу та внесення до нього зауважень і коментарів є два місяці. Після цього іранська сторона за місяць має його доопрацювати, і документ передадуть на затвердження Міжнародній організації цивільної авіації (ICAO).
Остаточний звіт з технічного розслідування стане підґрунтям, на якому в подальшому базуватиметься як кримінальне розслідування, так і визначення відповідних сум, компенсацій, щодо яких тривають переговори з іранською стороною.
Трагедія з літаком «Міжнародних авіаліній України» – далеко не єдиний приклад втручання в діяльність цивільної авіації, що призвело до катастрофи такого масштабу. Перші роковини спонукають підбити проміжні підсумки, а також спробувати відповісти на принаймні частину запитань, а саме: як і чому це сталося та хто винен і яке покарання на нього чекає? Відповіді – у статті Євгена Єніна «Трагедія рейсу PS752. Рік потому» у ZN.UA.