Напередодні Верховна Рада України схвалила в цілому ініційований президентом України законопроєкт № 11484 "Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України у зв'язку з ратифікацією Римського статуту Міжнародного кримінального суду та поправок до нього". Згідно з цим законом, військові командири нестимуть кримінальну відповідальність навіть якщо вони безпосередньо не вчиняли воєнні злочини, однак достовірно знали або проігнорували інформацію щодо скоєння злочинів (передбачених статтями 437–439, 442, 442-1 Кримінального кодексу України) своїми підлеглими і не запобігли їх вчиненню, зазначив кандидат юридичних наук, заступник генпрокурора України у 2019-2022 роках Гюндуз Мамедов у соцмережі Х.
"Командна відповідальність закріплена у Римському статуті Міжнародного кримінального суду (ст. 28), і базується на трьох критеріях: знання, контроль і недбалість. Для реалізації цього принципу потрібно довести, що командир мав можливість попередити чи покарати за вчинення злочинів не лише юридично, а й фактично. В цілому це є важливим інструментом у забезпеченні правосуддя", - наголосив він.
За його словами, це актуалізує подальше впровадження міжнародного гуманітарного права в армії України. Водночас Мамедов вказує, що до прийняття цього закону у статті 27 Кримінального кодексу України були передбачені види співучасті у вчиненні злочинів.
Президент України Володимир Зеленський 24 серпня підписав закон про ратифікацію Римського статуту Міжнародного кримінального суду та поправок до нього.
Безумовно, ратифікація Римського статуту – дуже важливий і довгоочікуваний крок, що зробить нас повноцінною частиною родини міжнародної кримінальної юстиції. Щоправда, є одне «але». Про що йде мова, читайте у статті Гюндуза Мамедова та Надії Волкової "Україна стає ближчою до Суду, який видав ордер на арешт Путіна. Але є нюанс".