Щоб покарати воєнних злочинців, Україна має забезпечити відповідальність агресора, запровадити інноваційні методи розслідування, забезпечити умови здійснення справедливості та вибудувати систему ювенальної юстиції. Про це заявив експерт з міжнародного кримінального права, кандидат юридичних наук, заступник генерального прокурора України у 2019–2021 роках, прокурор АР Крим (2016-2019) Гюндуз Мамедов у своїй статті для «Європейської правди».
«Вже з перших днів війни в Україні постало чимало питань у сфері міжнародного права: чи понесе відповідальність російське політичне керівництво за агресію, а конкретні виконавці – за тяжкі злочини; чи можна примусити Росію до відшкодування завданих нашій державі руйнувань; чого взагалі варті міжнародне право та міжнародні установи, що були створені задля запобігання агресії? До них варто додати ще одне: чи зможуть українські органи правосуддя довести задокументовані злочини до судових вироків і покарань?», - зазначив Мамедов.
На його думку, основні кроки, які має зробити Україна, щоб покарати воєнних злочинців, такі:
- Крок 1. Забезпечення відповідальності агресора
- Крок 2. Інноваційні методи розслідування: покарати винних без доступу до місця злочину
- Крок 3. Умови здійснення справедливості
- Крок 4. Розбудова системи ювенальної юстиції
Мамедов зазначив, що за неповні три місяці повномасштабної агресії українські правоохоронні органи відкрили понад 13 тис. нових проваджень щодо воєнних злочинів та злочинів проти людяності. При цьому за весь період з 2014 до 2022 року було відкрито понад 30 тис. проваджень.
«Війна триває, і злочинів більшає. А фахівців і технічної спроможності слідчих установ – ні», - наголосив Мамедов.
Він додав, що Департамент нагляду за злочинами, вчиненими в умовах збройного конфлікту, в структурі Офісу генпрокурора потребує перебудови.
Також, на думку експерта, Україні важливо опанувати інструменти щодо збору та верифікації цифрових даних злочинців. Це дозволить встановлювати винних без помилок, а докази стануть беззаперечними і в українських, і в міжнародних судах.
Мамедов наголосив і на питанні українського судочинства.
«Реформа судової системи тягнеться роками. Тим часом українські суди відстають від передових зразків врядування і за технічним забезпеченням, і за швидкістю обслуговування, і за фізичною доступністю. Але дієвий та вартий довіри суд – це умова громадського спокою, росту ділової активності і шанс для реалізації європейських прагнень України...Цілком очевидно, що після деокупації українських територій гостро постане питання правової оцінки діяльності тих, хто добровільно чи вимушено залишився та співпрацював з адміністраціями на окупованих територіях», - зазначив Мамедов.
Також він переконаний, що в Україні слід реалізувати проєкт Barnahus щодо захисту та соціально-психологічної підтримки у процесі правосуддя дітей, які постраждали від злочинів або стали свідками правопорушення.
Попри те, що Київ узяв на себе зобов'язання в рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС ратифікувати Римський статут, українська влада досі цього не зробила. Чому? Як це може позначитися на міжнародному розслідуванні злочинів, вчинених російськими військовими в Маріуполі, Харкові, Херсоні, Бучі, Бородянці, Ірпені, Чернігові, Волновасі та багатьох інших українських містах і селах? Відповіді на ці та інші запитання — в інтерв'ю ZN.UA заступника генерального прокурора України у 2019–2021 роках Гюндуза Мамедова «Чому нашій країні необхідно ратифікувати Римський статут».