У Києві на острові Оболонський будують розважальний парк. Ціна — 200 млн грн із бюджету столиці. Забудови природно-заповідного фонду, як і безглуздого витрачання коштів вдалося б уникнути, якби під прикриттям війни Міндовкілля не закрило доступу до матеріалів оцінки впливу на довкілля у режимі онлайн. А значить, громадяни не можуть виявляти порушення.
Мова про 6 тисяч оцінок впливу.
Завдяки організації «Екологія-Право-Людина» та втручанню Європейської економічної комісії ООН, зараз ситуація дещо змінилася на краще. Якщо у перший рік дії воєнного стану матеріали по старих оцінках впливу на довкілля відмовлялися надавати навіть на запит, то тепер отримати їх можливо. Проте ситуація й досі далека від довоєнного рівня.
Ба більше, у парламенті активно лобіюють скасування оцінки впливу на довкілля під час проведення суцільних рубок лісів. Громадськість кілька разів блокувала таку ініціативу (№9516). А загалом оцінку впливу на довкілля Україна впровадила менш як десять років тому під тиском партнерів, та й то тільки після двох «жовтих карток». Була реальна загроза невиконання Угоди про асоціацію з ЄС (порушення однієї з директив Європарламенту), а Європейська економічна комісія ООН погрожувала зупинити участь України як сторони Оргуської конвенції.
Громадська ініціатива «Голка» з’ясувала, як зараз можна отримати документи із Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля, та викрила низку махінацій. Зокрема, замість острова Оболонський у документах наведено опис острова з іншого району Києва. Жодних досліджень насправді не проводили.
Острів Оболонський. Що і чому приховали?
Острів Оболонський ще 20 років тому віднесли до природно-заповідного фонду — частини «Дніпровські острови».
За часів Олександра Омельченка депутати Київради зобов’язали комунальне підприємство «Плесо» розробити проєкт організації території регіонального ландшафтного парку «Дніпровські острови».
Виявляється, КП «Плесо» за кошти бюджету столиці розробило оцінку впливу на довкілля, і тепер виправдовує невиконання закону, який захищає природно-заповідний фонд… перекручуванням змісту рішення Київради 20-річної давності.
Такий перебіг подій мало б зупинити Управління екології та природних ресурсів Київської міської держадміністрації при наданні висновку з оцінкою впливу на довкілля. Але воно використало звіт КП «Плесо» як виправдання порушення законодавства. При цьому в управлінні не забули нагадати, що КП «Плесо» повинне у невизначеному майбутньому вимог закону дотриматися і розробити проєкт організації території.
Та позиція Управління екології з цього питання не завжди була такою. У тендерній документації на закупівлю доопрацювання ескізного проєкту та розробку оцінки впливу на довкілля міститься копія зауважень експертної організації, в яких є посилання на лист управління від 2021 року з вимогою до КП «Плесо» надати інформацію про розробку плану організації території. Тобто спочатку вимагали дотриматися вимог законодавства, а потім вирішили заплющити очі на порушення.
Зміна позиції Управління екології збіглася зі зміною його керівництва. Три роки тому мер столиці Віталій Кличко призначив начальником цього підрозділу Олександра Возного, який і досі його очолює.
Документи, які було розроблено за бюджетні кошти на замовлення «Плесо», містять значну кількість махінацій.
Коли мова йде про острів Оболонський, то у звіті з оцінки впливу на довкілля ті, хто його готував, визнають, що за законом на території парку проводиться функціональне зонування (воно і визначає, як можна використовувати територію) шляхом затвердження Проєкту організації території (ст. 24 Закону «Про природно-заповідний фонд України»). Але такого проєкту для острова Оболонський не існує.
Без розробки і затвердження відповідної документації будівництво розважального парку на острові Оболонський заборонено. І саме це й мало бути у висновку. Але розробники оцінки впливу на довкілля — товариство «Дніпровський проєктно-вишукувальний інститут» — зробили протилежне. Вони прикриваються згаданим вище рішенням Київради і подають рекомендацію Київради як вказівку на використання острова під зону стаціонарної рекреації.
Де-факто з посиланням на рішення Київради знехтували законом.
У чому хитрість схеми озеленення острова?
Фото острова свідчать, що він, по суті, весь вкритий рослинністю. Але у звіті йдеться про те, що площа озеленення збільшиться вдвічі. Як 100% озеленення можна збільшити вдвічі? Просто у звіті прописали, що озеленена десь лише четверта частина острова.
Якщо тут з’явиться розважальний парк, то площа озеленення острова, що належить до природно-заповідного фонду, має зменшитися майже у два рази. Для цього достатньо подивитися проєкт будівництва.
Однак сфальшований звіт переконує, що відбувається прямо протилежне — начебто передбачено «повне збереження існуючих дерев» і «максимальне збереження існуючого рослинного покриву».
В Управлінні екології КМДА не побачили цієї очевидної маніпуляції й у свій висновок просто скопіювали зі звіту опис, що прямо суперечить запланованим роботам. Вони мали перевірити висновок на відповідність законодавству. Олександр Возний пояснює: «При видачі висновку управлінням бралися документи, визначені законом, тобто звіт та оцінка впливу на довкілля».
Тому є два варіанти: або висновок видали і скопіювали недостовірну інформацію зі звіту без перевірки, або знали про порушення і просто заплющили на це очі.
Як будівництво парку вплине на природно-заповідний фонд?
Коли використовується природно-заповідний фонд, то головне завдання — зберегти його. Тому мають провести дослідження біорізноманіття, стану флори і фауни острова. Про це безпосередньо зазначено в документах.
От тільки те, що написано у Повідомленні про плановану діяльність, відсутнє у звіті з оцінки впливу на довкілля. Єдині дослідження, що проводилися, — це кількісний аналіз проби фітопланктону у воді поряд з островом.
Решту обіцяних досліджень підмінили цитуванням праці «Київські острови та прибережні урочища на Дніпрі — погляд крізь віки» Івана Парнікози, про що навіть зазначено у звіті.
При цьому щодо тваринного світу надається опис ситуації загалом для Дніпра і островів у Києві, — жодної інформації безпосередньо про острів Оболонський немає. Нижче наведений фрагмент з описом острова.
Як острів, що до видобутку піску для гідронамиву був частиною Оболоні, може утворитися в результаті розмивання острову Муромець? Як його західне узбережжя може мати характер типового прируслового валу, якщо русло зі сходу? Де там сосни і ще один окремий острів зі сходу? А про «ціле містечко безхатченків» годі й казати.
Секрет вдалося розкрити. Розробники оцінки впливу на довкілля скопіювали з праці Івана Парнікози разом із результатами досліджень рослинності опис зовсім іншого острова, який адміністративно розташований навіть не в Оболонському, а в Деснянському районі Києва!
Річ у тім, що ці острови не мають офіційних назв, а неофіційні змінювалися. Острів Оболонський раніше називався (і досі іноді має таку назву навіть у рішеннях Київради) островом Оболонська коса. А Оболонським тоді називали безіменний нині острів з іншого боку русла Дніпра.
Парнікоза в своїх дослідженнях використовує старі назви островів. При цьому розробники оцінки впливу на довкілля знали про подвійну назву острова, бо посилаються на рішення Київради з обома неофіційними назвами. Це ще один доказ того, що вони ніяких реальних досліджень рослинності на острові не проводили і навіть не уявляють, про що саме пишуть.
Описані вище порушення очевидні, і їхнє виявлення навіть не потребує спеціальних знань у сфері екології. Якби з березня 2022 року не закрили доступ до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля, порушення майже гарантовано були б виявлені громадськістю.
Ще одне питання — це вимоги до будівництва на острові, що містяться у наданому Управлінням екології КМДА висновку.
Якщо у звіті з оцінкою впливу на довкілля вказано неправдиву інформацію щодо планованих робіт і уповноважений орган заплющив на це очі, то все одно у висновку мають вказати обов’язкові до виконання певні вимоги.
Так було і цього разу. На КП «Плесо» у висновку з оцінки впливу на довкілля поклали розгорнутий перелік обов’язків, виконання яких врятувало би цінну рослинність на острові.
Серед цих вимог — збереження існуючих зелених насаджень, умов місцезростання диких рослин і природних рослинних угруповань, збереження старих дуплистих дерев, заборона знищення рідкісних рослин та обов’язок створити особливі охоронні зони в місцях їхнього зростання тощо.
Однак публічний доступ до документів із зазначеними вимогами до будівництва було закрито, тож громадськість не могла навіть перевірити їхнє виконання.
До яких саме наслідків це призвело?
Київський еколого-культурний центр минулого місця провів екологічний аудит острова Оболонський, у результаті якого виявив низку порушень.
Проте доступ до документів Міндовкілля закрило, пояснюючи це питаннями національної безпеки.
От тільки незрозуміло, яку загрозу національній безпеці може нести публічність інформації про будівництво розважального парку на території природно-заповідного фонду.
Чим це загрожує в масштабах країни?
Єдиний реєстр з оцінки впливу на довкілля закрили в березні 2022 року. Записи про майже 6000 оцінок впливу на довкілля виглядають ось так.
Мова не просто про обмеження доступу до документів. Повністю прихована інформація навіть про наявність цих документів.
Наприклад, за посиланням на скріншоті приховано ту саму оцінку впливу на довкілля незаконного будівництва за бюджетні кошти на острові Оболонський.
Висновок за цією оцінкою впливу на довкілля надавало Управління екології та природних ресурсів КМДА в умовах конфлікту інтересів. Саме це управління є головним розпорядником бюджетних коштів для зазначеного будівництва, і КП «Плесо» йому підпорядковується.
Розглянута ситуація цікава і тим, що проходження процедури збіглося із закриттям доступу до реєстру.
Громадське обговорення було розпочате за два тижні до початку повномасштабного вторгнення і офіційно тривало майже до кінця березня 2022 року, коли йшов наступ російських військ на Київ. Не треба пояснювати, що проведення громадських обговорень в таких умовах — фікція.
Вже наступного дня після завершення цих «обговорень» Мінекології наказом №159 обмежило доступ до реєстру, закривши повністю публічний доступ і залишивши його лише для працівників уповноважених органів, що відповідають за надання висновків з оцінки впливу на довкілля.
Через місяць після закриття реєстру Управління екології та природних ресурсів КМДА видає висновок про допустимість планованого будівництва. Це в умовах, коли окупанти кілька тижнів як вийшли з Київщини.
Міністерство у середині червня 2022 року наказом №225 відкрило частину інформації в реєстрі щодо об’єктів, за якими станом на 24 лютого 2022 року ще не було завершені громадські обговорення. Але інформацію про будівництво парку на острові Оболонський, усупереч цьому наказу, залишили закритою.
Таким чином, ключовий документ, що підтверджує можливість будівництва на території природно-заповідного фонду та встановлює обов’язкові вимоги для цього будівництва, ніколи не був публічно відкритим у реєстрі. Навіть інформація про існування такого документа в реєстрі завжди була прихованою.
Як вдалося отримати документи?
Орган влади, що відповідав за здійснення оцінки впливу на довкілля на острові Оболонський, — Департамент захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА. «Голці» виставили рахунок на 2500 грн за сканування документів. Ці копії в електронному вигляді зберігаються в Єдиному реєстрі оцінки впливу на довкілля і мають бути у загальному доступі онлайн.
Закон передбачає компенсацію витрат «у разі, якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів» (частина 2 статті 21 Закону «Про доступ до публічної інформації»).
Але звіт з оцінкою впливу на довкілля щодо об’єктів, які за класом наслідків належать до об’єктів із середніми (СС2) і значними (СС3) наслідками, надсилався за чинним тоді законодавством до уповноваженого органу виключно в електронній формі через електронний кабінет користувача Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва або іншу державну інформаційну систему (Закон «Про оцінку впливу на довкілля»).
Вимога сплатити за виготовлення паперових копій за наявності електронних документів — свідоме перешкоджання в отриманні інформації.
Однак у цієї інформації є і другий розпорядник — це Мінекології. На відміну від профільного департаменту КМДА, Мінекології оперативно та безкоштовно надіслало на електронну пошту у відповідь на запит необхідну інформацію, але ці документи мали б бути у загальному доступі для всіх громадян і без запитів.
Загрозу для екології та держави становить не висновок з оцінки впливу на довкілля, який приховують, а діяльність, що здійснюватиметься під прикриттям цього висновку. Як наслідок дерегуляції, в Україні не існує ефективної системи державного контролю, що захищає і від порушень при проведенні оцінки впливу на довкілля, і при подальшому врахуванні цієї оцінки під час будівництва. Захист екології тримається на небайдужій громадськості.
Закрити чи критично обмежити доступ до такої документації після проведення громадських обговорень — це все одно, що знищити систему громадського контролю.
У нас «держава в смартфоні» і все побудовано на офіційних електронних реєстрах. Наразі в старому Реєстрі оцінки впливу на довкілля публічно доступна інформація про 2234 справи, найстаріші з яких датовані початком 2019 року. А приховали в ньому інформацію про приблизно 6000 проєктів.
За таких умов реєстр із джерела інформації перетворився для громадськості на джерело дезінформації: якщо в реєстрі немає запису, то і оцінку впливу на довкілля не проводили. І поки помилковість такого висновку стане зрозумілою, може, і рятувати вже буде нічого.