UA / RU
Підтримати ZN.ua

Кузін розповів про готовність України до можливого використання хімічної чи ядерної зброї

Серед іншого, за словами головного санлікаря України, були розроблені й актуалізовані стандарти з надання меддопомоги.

Сьогодні ведеться чимало розмов щодо можливості застосування хімічної чи ядерної зброї. Про те, чи проводяться в Україні якісь навчання та, чи можна бути готовим до використання ядерної зброї в інтерв’ю ZN.UA розповів головний санітарний лікар України Ігор Кузін, з яким поспілкувалася Алла Котляр.

«На рівні усіх областей були створені спеціалізовані групи хімічного спостереження та контролю. Вони працюють 24/7 під координацією центрів контролю та профілактики МОЗ. Ми провели роботу по всій території країни щодо допоставки специфічних антидотів, які застосовуються при лікуванні уражень хімічною зброєю. В достатній кількості вони були доставлені на рівень обласних лікарень, швидкої медичної допомоги, клінічних лікарень», – зазначив Кузін.

Крім того, за його словами були розроблені й актуалізовані стандарти з надання меддопомоги. З 2019 року в Україні є затверджений алгоритм надання меддопомоги у випадку застосування хімічної зброї. Зараз, як пояснив Кузін, МОЗ розробило додаткові інструктивні накази щодо медичного сортування у випадку масового надходження постраждалих. Були розроблені методичні рекомендації з надання екстреної медичної допомоги внаслідок дій хімічних агентів.

«Окремо ми розробили нормативний документ щодо дій у разі ураження фосфорними боєприпасами. На сході України, зокрема в Попасній, росіяни використовували заборонені фосфорні боєприпаси, які дають важкі наслідки. Також були розроблені методичні рекомендації щодо алгоритму роботи екстреної медичної допомоги в разі застосування зброї масового ураження – хімічних, біологічних, радіаційних агентів», – заявив головний санлікар України.

Він додав, що також було розроблено і записано відеокурс про те, яким чином надавати екстрену медичну допомогу. Він є у відкритому доступі на YouTube. Кузін запевнив, що його прослухали майже всі представники екстренки. 

«Також розроблені пам’ятки для населення — дії при виникненні хімічної небезпеки. І пам’ятки для медпрацівників по реагуванню на хімічну загрозу. Звісно, нас немає чіткої інформації про те, що ще може застосовувати агресор стосовно українців, але система максимально готова до ефективного надання меддопомоги при масовому надходженні постраждалих», – зазначив санлікар.

Відповідаючи на питання, чи можна бути готовими до застосування ядерної зброї, Ігор Кузін заявив, що «у разі радіаційних та ядерних загроз система охорони здоров’я має бути готовою до застосування ядерної зброї і до потенційних аварій на АЕС — техногенних катастроф, обстрілів тощо». 

«Щодо останнього напевно єдиним засобом профілактики для всіх нас є калію йодид, який застосовується однократно в дозі 125 мг для дорослої людини і 65 мг — для дитини. Важливо озвучити, що калію йодид зараз є в достатній кількості, і застосовуватись має лише в зоні впливу цієї атомної електростанції. Тобто його не треба вживати в Чернівцях або інших областях, де немає АЕС», – зазначив санлікар. 

Він пояснив, що препарат застосовується лише у міру просування радіоактивної хмари. Відповідні вказівки є в усіх департаментах охорони здоров’я в радіусі 100 км від кожної АЕС. 

«Питання готовності до цих речей пропрацьовані. Тут Україна, на жаль, вже має дуже сумний досвід Чорнобильської АЕС. Стосовно ядерної зброї — тактичної або нетактичної, то тут засоби профілактики відсутні. Єдиний захід, який може бути застосований, – фізичний, перебування в укріплених бомбосховищах. По суті профілактики від ядерної зброї не може бути як такої. В такому випадку система охорони здоров’я може лише запроваджувати заходи з лікування гострої променевої хвороби», – пояснив Кузін.

Читайте також: Ігор Кузін: «Єдина територія, яка колись була і може бути ендемічною по чумі — це південь України»

Ігор Кузін також розповів, чи готова Україна до можливого поширення холери. Адже сьогодні в Україні, зокрема у містах, де відбуваються бойові дії, зростає така ймовірність.