Нині [blink title="анаеробна" headinfo=" Анаеробні інфекції"]гострі тяжкі ранові інфекції, спричинені анаеробними мікроорганізмами[/blink] та інші внутрішньогоспітальні флори є великою проблемою, оскільки чимало лікарень приймають значну кількість пацієнтів, розповів головний санітарний лікар України, заступник міністра охорони здоров’я Ігор Кузін в інтерв'ю редакторці відділу соціум ZN.UA Алли Котляр.
"Найчастіше військові не перебувають в опорних лікарнях довго. Їх стабілізують і далі перенаправляють до спеціалізованих закладів охорони здоров’я. Тобто для лікарні це — нетиповий рух пацієнта, що, на жаль, призводить до великої насиченості мікробіологічною флорою. Це — значна кількість різноманітної флори, отриманої від різних пацієнтів", - наголошує головний санітарний лікар.
За його словами, зараз у медичних закладах, особливо в опорних та прифронтових, циркуляція госпітальної флори збільшується. У багатьох хірургічних відділеннях, що займаються стабілізацією, превалює анаеробна та антибактеріальна флора.
"І через велику кількість пацієнтів, які евакуюються з небезпечних територій, а потім їдуть далі. І через нераціональне застосування антибактеріальних препаратів. Плюс інколи, на жаль, ми фіксуємо подовження термінів доставки пацієнта, що пов’язано з інтенсивністю бойових дій або з іншими чинниками", - наголошує заступник глави МОЗ.
Для того, щоб профілактувати такі явища, медичні заклади за підтримки міжнародних партнерів активно працюють над тим, щоб посилити свої лабораторні спроможності та мати змогу оперативно ідентифікувати таку флору та застосовувати антибактеріальну терапію, специфічну до флори, що циркулює в лікарнях. Кузін розповів, що деякі практики були відпілотовані у Києві, Тернополі та Вінниці, а цього року кілька пілотних проєктів мають реалізувати у Дніпрі.
"Паралельно всі інші опорні заклади охорони здоров’я мають змогу детектувати таку флору — є чіткі інструкції, рекомендації та протоколи МОЗ, метою яких є мінімізація негативного впливу, щоб це не призводило до інфікування пацієнта. На жаль, порахувати кількість втрачених кінцівок неможливо, — така статистика не ведеться", - додає він.
Санітарний лікар погоджується із думкою ізраїльських фахівців, що анаеробні інфекції беруть початок від флори вибухів, бактерій, які живуть у землі та потім потрапляють до ран. Окрім цього, наголошує Кузін, поранений пацієнт на стабілізаційних пунктах отримує аналогічну флору і від інших пацієнтів, особливо тих, хто тривалий час там перебуває.
Заступник міністра стверджує, що у цивільних медичних закладах флора вже комбінована. 80–90% — із навколишнього середовища, а 10–20% — це госпітальна флора, яка, зокрема була отримана під час транспортування, яке може вимагати декількох годин та відбуватися на досить великі відстані.
Кузін розповів, що закриття лікарень на "мийку" є обов’язковим, однак для цього потрібно використовувати доказову медицину. "Мийка" має відбуватися тоді, коли дезинфікуючий засіб, який використовують у медичному закладі, вже не є ефективним проти бактеріальної флори, що там циркулює.
"Якщо заклад охорони здоров’я бачить заселення нової мікрофлори, він має припинити свою роботу на день, зачинити декілька підрозділів на так звану профілактику для застосування нового дезинфікуючого засобу", - заявляє він.
Кузін зазначає, що нині повноцінно дотримуються цих стандартів щодо біологічного нагляду близько 70% закладів охорони здоров’я, однак 30% — мають ті чи ті порушення.
За його словами, водночас хорошим показником є те, що 96% медичних закладів вже мають відповідні локальні правила або програми з протидії антимікробній резистентності. За це відповідальний кожен медичний директор та керівник лікарні і, зокрема керівник відділу антимікробної резистентності інфекційного контролю.
Ігор Кузін також назвав чотири інфекційні захворювання, які загрожують Україні.