Вірогідність четвертої хвилі пандемії коронавірусу цієї осені є дуже високою, вважає співзасновник Українського центру охорони здоров’я Павло Ковтонюк.
«Це дуже ймовірно. Я б сказав 9 з 10 за те, що хвиля буде. Можливо, восені, можливо, ще влітку. 1 з 10 – що станеться диво, і пандемія піде з усього світу, як це було з іспанським грипом», - наголошує він у розмові із редакторкою відділу соціум ZN.UA Аллою Котляр.
Нині ситуація в Україні розгортається за більш оптимістичним сценарієм, ніж прогнозували фахівці: зростання захворюваності наприкінці червня не відбулося. Однак стрімке зростання кількості хворих у Росії нагадує про те, що розслаблятися поки що зарано.
«Ймовірно, це індійський або якийсь новий варіант. Скоріше за все, статистику вони приховуватимуть, і об’єми росту ми знати не будемо. Переміщення людей з Росії і навпаки в нас зараз доволі обмежене, але ніщо не заважає потрапити вірусу спочатку на непідконтрольні території, а звідти – на підконтрольні. Вірус може прийти будь-звідки. Не тільки з Росії», - наголошує він.
У розмові Ковтонюк вказав на уроки, які варто було б винести з третьої хвилі громадянам і владі.
Перший – карантин працює. Карантин під час третьої хвилі був запроваджений із запізнення, але швидше, ніж попереднього разу. Обмеження були доволі повними і достатньо дієвими, наскільки це можливо в Україні з точки зору епідеміології. Тож наступного разу карантин потрібно робити на злеті, не чекаючи, поки лікарні вже почнуть заповнюватись. Тоді жертв буде менше, а вийти з карантину можна буде раніше.
Другий – потрібно готувати пакет економічної підтримки. Навіть незначний за обсягом пакет допомагає, його цінують бізнес і люди. Сім мільярдів гривень, які планують витратити на створення Президентського Університету, будуть потрібніші як пакет економічної підтримки бізнесу під час ковіду.
Третій – це вакцинація. Досвід сусідніх країн, які вже вакцинували 40-50% населення, свідчить, що це вже впливає на поширення коронавірусу, зменшує кількість випадків тяжкого перебігу хвороби і смертності. Це працює, і на це мають бути кинуті абсолютно всі сили, які є в державі зараз.
Ковтонюк вважає вакцинацію питанням національної безпеки, що безпосередньо впливає на обороноздатність країни. Адже якщо Україну накриє такою високою хвилею, як друга в Індії, це вплине на здатність до захисту від російської агресії.
Четвертий – тестування і відстеження контактів. З порядку денного це питання не йде, це потрібно як для швидкого реагування на спалахи зараз, так і на майбутні пандемії.
Готуючись до нової хвилі коронавірусу, варто також розробити єдину базу даних про проведені вакцинації. На думку співрозмовника, нинішня не інтегрована з електронною системою охорони здоров’я, ще одна окрема база є у «Дії», також є окремі регіональні бази. На думку Павла Ковтонюка, такий хаос стримує людей, підвищує недовіру. Адже перша мотивація – це здоров’я, але друга – вільне пересування.
«Хоча в останні дні рівень вакцинації підвищився, і це привід відновити надію, ми все одно знаходимось дуже далеко від цільових показників. (…) На жаль, темпи вакцинації все одно ще дуже низькі. Я не відчуваю цього як пріоритету», - додає він.
До мінусів кампанії Ковтонюк відносить абсолютну неготовність, ні комунікаційно, ні щодо контрактування і бази записів До плюсів – відсутність складної системи черг та відкритість кампанії для людей, які хочуть вакцинуватися.
Центри масової вакцинації Павло Ковтонюк «всіляко підтримує», але вважає, що їх треба більше. Зокрема, у Києві, де все навантаження припадає на єдиний центр у МВЦ.
Крім того, на його думку, уряду та МОЗ потрібно чесно та відкрито говорити про реальний стан справ із протидією епідемії коронавірусу в Україні.
«Зараз новопризначений міністр має вікно можливостей оновити зобов’язання, сказати про те, що кампанія була невдалою. Так, у нас мало вакцин. Але ось наш план. Ми не провакцинуємо 70% населення, але можемо стільки-то. План поміняємо і будемо робити ось так. Відтепер масова вакцинація буде частиною плану. Бо зараз вона не є частиною офіційного плану», - пояснює співзасновник УЦОЗ.
На думку Ковтонюка, надія з'явилась. Але стратегічно не виглядає так, що в цьому році Україна вийде з пандемії.
Більше про те, що відбувається з медреформою зараз, і що потрібно робити, аби українці дійсно відчули покращення, і з імовірної чергової хвилі COVID-19 ми вийшли з якомога меншою кількістю жертв, читайте в інтерв’ю Алли Котляр із Павлом Ковтонюком.