Багато наших громадян свідомо перейшли на українську мову від початку повномасштабного вторгнення РФ. У деяких областях України часто вживають у розмові діалектизми. Наприклад, у Львові можна почути такі слова, як келішок, кнайпа, ляґер. Видання «Освіта 24» розповіло, що означають ці слова.
Українці, які приїздять до Львова, можуть часто почути від місцевих мешканців безліч цікавих галицьких слів. Але значення цих діалектизмів іноді залишається незрозумілим. До таких слів належать:
- філіжанка – чашка;
- гербата – чай;
- цитрина – лимон;
- васериця – вода;
- мо́ньо – молоко;
- сло́їк – скляна банка;
- за́йдель – склянка;
- бро́вар – пивоварня, пиво;
- га́льба – кухоль;
- ґелайза – кухоль;
- ля́ґер – вистояне пиво;
- кірити – пити;
- цьмакати – пити;
- жльо́пати – пити великими ковтками;
- келі́шок – чарочка;
- бонґу – спирт;
- гара – горілка;
- мордівня – забігайлівка;
- кна́йпа – ресторанчик, забігайлівка;
- ресторація – ресторан.
Результати моніторингового дослідження стану дотримання мовного законодавства в школах спричинили значний резонанс — від сумнівів до різних трактувань показників. І це зрозуміло з огляду на чутливість теми. Але варто просто пройтися містом, зайти на дитячий майданчик, до столичного супермаркету, кав’ярні, державної чи комунальної установи, щоб почути, якою мовою спілкуються між собою люди, й зрозуміти — проблема справді є. Детальніше про це – у статті голови Державної служба якості освіти України Руслана Гурака «Цифри, яких не помітили: що ще показав моніторинг української мови в школах» на ZN.UA.