Станом на 1 лютого 2021 року борг із виплати заробітної плати в Києві склав 457,8 млн грн.
Цифра на 117,7 млн грн більше в порівнянні з попереднім місяцем, заявила заступник голови КМДА Марина Хонда, повідомляє портал Києва.
Борги по заробітній платі мають 179 підприємств, які здійснюють свою діяльність на території міста.
"Найбільша заборгованість на державних підприємствах - 345,9 млн грн, або 75,6% від загального обсягу. Своєю чергою, недержавні підприємства мають заборгованість по заробітній платі 111,9 млн грн. Також на 1 лютого одне комунальне підприємство мало заборгованість 26, 5 тис. грн, але вже 19 лютого вона погашена в повному обсязі. 49,7 млн грн заборгованості мають підприємства, що знаходяться в стадії банкрутства, і 23,3 млн грн - економічно неактивні", - зазначила Хонда.
Протягом січня-лютого 2021 року підприємствами-боржниками міста було виплачено майже 70,3 млн грн заборгованості по заробітній платі.
Найбільшими боржниками в сегменті державного сектора є:
- ДП "НДІ "Квант" - 103,7 млн грн;
- АТ "Завод "Маяк" - 36,5 млн грн;
- ВАТ "КУ "Радар" - 34,2 млн грн;
- ДП "Регіональні електричні мережі" - 30,0 млн грн;
- ДП "Об'єднана компанія "Укрвуглереструктуризація" - 15,2 млн грн;
- ВАТ "Науково-технічний комплекс "Електронприлад" - 14,7 млн грн;
- ДП "Укршахтгідрозахист" - 11,2 млн грн;
- ДП водних шляхів "Укрводшлях" - 9,9 млн грн;
- ДП "Держвуглепостач" - 7,5 млн грн;
- ДП "Київдіпротранс" - 6,4 млн грн.
Найбільш вагомі підприємства-боржники по заробітній платі з недержавного сектора:
- ТОВ "Бейкер Тіллі Україна" - 32,7 млн грн;
- ТОВ "Авіакомпанія "Атласджет Україна" - 7,3 млн грн;
- ТОВ "Ітаті-Інжиніринг" - 7,0 млн грн;
- ВАТ "Судноплавна компанія "Укррічфлот" - 6,6 млн грн;
- ТОВ "Рубін-2017" - 4,5 млн грн;
- ТОВ "ІСІДА-IVF" - 3,9 млн грн;
- ТОВ "Орлан-Транс-Груп" - 3,4 млн грн;
- ТОВ "Науково-технічна компанія "Метрополія" - 2,9 млн грн;
- ТОВ "Тандем" - 2,5 млн грн;
- ТОВ "Керрот "Будівельні матеріали" - майже 2,5 млн грн.
Серед головних причин формування боргу відсутність і зменшення обсягу замовлень у державних, так і недержавних підприємств; несвоєчасні розрахунки за виконані роботи тощо.
На освіту боргу вплинули заходи з протидії коронавірусної інфекції.
У КМДА наголошують, що питання забезпечення своєчасної виплати заробітної плати на підприємствах міста та прискорення погашення заборгованості по її виплаті знаходяться на постійному контролі.
Раніше повідомлялося, що реальна заробітна плата в Україні в першому місяці поточного року в порівнянні з січнем 2020 року збільшилася на 8,3%, але в порівнянні з попереднім місяцем (груднем 2020 року) - зменшилася на 14,1%, повідомила Державна служба статистики.
Відзначається, що середня номінальна заробітна плата штатних працівників у січні 2021 року проти грудня 2020 роки (нарахування виплат: винагород за підсумками роботи за рік, за вислугу років, за невикористану відпустку і т.д.) зменшилася на 13%, але в річному вимірі виросла - на 15%, склавши 12 337 грн.
Для порівняння, в грудні 2020 року вона має становити 14 179 грн, листопаді - 11 987 грн, жовтні - 12 174 грн, вересні - 11 998 грн, серпні - 11 446 грн і липні - 11 804 грн.
Найбільше зростання середньої заробітної плати штатних працівників у січні поточного року в порівнянні з січнем 2020 року спостерігалося в Рівненській (24,3%), Тернопільській (21,3%), Хмельницькій (21,2%), Херсонській (20,5%), Миколаївській (19,1%), Чернівецькій (18,5%), Житомирській (18,1%), Черкаській (18%) областях, тоді як в Києві цей показник склав 11,1%.
Найвищий рівень зарплат в минулому місяці зафіксовано в Києві - 17 533 грн, найнижчий в Чернівецькій області - 9 696 грн.
Також повідомлялося, що третина зареєстрованих безробітних в столиці - молоді люди у віці до 35 років, ще стільки ж громадян у віці від 35 до 44 років. Про це повідомили в Київському міському центрі зайнятості.
Відзначається, що з початку 2021 року послугами Київського міського центру зайнятості скористалися 11 тис. Осіб з-поміж молоді. Серед безробітної молоді - 82% службовців, 16% робітників і 2% осіб без професії або таких, які займали місця, що не потребують спеціальної підготовки.
При цьому 10,9% молодих безробітних перед тим, як звернулися в службу зайнятості, не працювали понад рік.
До втрати роботи більшість тих, хто прийшов в центр зайнятості молодих людей працювали в торгівлі, сферах авторемонту, держуправління та оборони, соцстрахування, а також фінансової і страхової діяльності, інформації та телекомунікацій, переробної промисловості.
Уточнюється, що основними причинами безробіття серед молоді є недостатній рівень взаємодії між навчальними закладами та роботодавцями, відсутність у молодих фахівців необхідної кваліфікації й завищені вимоги до заробітної плати.