Темпи інспекцій суден, що перевозять українське зерно та інші продовольчі товари на експорт по "зерновому коридору", знизилися вдвічі порівняно з піковими, що створює затримки перевезень продуктів харчування в країни, де люди голодують.
Про це говорять представники ООН та України, пише Associated Press.
Інспекційні групи з Росії, України, ООН та Туреччини стежать за тим, щоб судна перевозили лише продовольство та іншу сільськогосподарську продукцію, але не зброю. Деякі американські та українські чиновники звинувачують Росію у навмисному уповільненні інспекцій. Росія заперечує злий намір.
За даними Спільного координаційного центру в Стамбулі, у серпні, коли зернова ініціатива почала здійснюватися, в середньому в день проводилося лише 4,1 інспекції суден, які як направляються в Україну, так і залишають її.
У вересні кількість інспекцій підскочила до 10,4 на день, а у жовтні досягла піку – 10,6. З того часу йде спад: 7,3 у листопаді, 6,5 у грудні та 5,3 у січні.
"Ми сподівалися, що у 2023 році спостерігатиметься зростання щоденної кількості інспекцій, а не його скорочення вдвічі", - сказала адміністратор USAID Саманта Пауер у четвер в інтерв'ю на Всесвітньому економічному форумі в Давосі.
Пауер заявила, що США дуже занепокоєні тим, що Москва може навмисно тягнути з проведенням інспекцій.
"Витрати на фактичний експорт та транспортування зараз зросли на 20%, тому що у вас є екіпажі, які просто простоюють протягом додаткового часу, який потрібний, тому що Російська Федерація скоротила кількість інспекцій ", - сказала вона.
"Схоже, це навмисне уповільнення роботи механізму", - додала Пауер, повторивши аналогічні коментарі посла США до ООН Лінди Томас-Грінфілд, зроблені 13 січня у Раді Безпеки. Вона звинуватила Росію у навмисному уповільненні інспекцій.
Понад 100 суден очікують у водах біля берегів Туреччини або інспекції, або розгляду їх заявок на участь, причому час очікування судів між подачею заявки та інспекцією становив у середньому 21 день за останні два тижні, за даними ООН.
Незважаючи на меншу кількість середньодобових інспекцій, дані ООН показують, що минулого місяця через кордон пройшло 3,7 млн. тонн порівняно з 2,6 млн. у листопаді. Координаційний центр пояснив це тим, що у грудні використовувалися більші судна.
Офіційні особи побоюються, що буде далі. Заступник прес-секретаря ООН у Нью-Йорку Фархан Хак пов'язав уповільнення темпів проведення інспекцій із затримкою судів, заявивши, що темпи мають бути збільшені, але не став покладати вину на Росію.
"Ми закликаємо всі сторони працювати над усуненням перешкод для скорочення відставання та підвищення ефективності нашої роботи, — сказав він журналістам. — Ми добиваємося збільшення кількості інспекцій. Ми добиваємося того, щоб інспекції проводилися швидко та ретельно".
Чорноморську зернову ініціативу було розроблено, щоб вивільнити українську пшеницю, ячмінь та інші продукти харчування із заблокованих Росією Чорноморських портів України. Вони критично важливі для країн Африки, Близького Сходу та Азії, де зниження поставок призвело до різкого зростання цін на продовольство та сприяло тому, що все більше людей опинилися у злиднях.
На питання, чи навмисне Росія уповільнює інспекції, Олександр Пчеляков, прес-секретар російської дипломатичної місії при установах ООН у Женеві, сказав: "Це просто неправда".
"Російська сторона дотримується кількості щоденних інспекцій відповідно до досягнутих домовленостей", - сказав він у текстовому повідомленні.
У четвер Міністерство інфраструктури України у своєму повідомленні у Faceboo k повідомило, що відставання у прийомі судів розпочалося у листопаді.
"Середній час очікування становить від 2 до 5 тижнів, що призводить до мільйонних збитків для власників вантажу", - написало міністерство, додавши, що Росія "штучно скоротила кількість інспекційних груп з 5 до 3 без будь-яких пояснень".
Час, необхідний для проведення інспекцій, був "штучно збільшений шляхом перевірки роботи судів", додало міністерство, заявивши, що були випадки, "коли росіяни відмовлялися працювати з надуманих причин".
Міністерство звинуватило Росію в "цілеспрямованому саботажі", заявивши, що з жовтня порти були змушені працювати напівсили, а приплив суден скоротився.
Зернова ініціатива, посередниками у якій виступили ООН та Туреччина, супроводжувалася окремою угодою про допомогу Росії в експорті продовольства та добрив, оскільки фермери у всьому світі стикаються з різким зростанням цін на добрива.
Росія скаржиться, що західні санкції створюють перешкоди для її сільськогосподарського експорту. Хоча санкції не спрямовані на російські продукти харчування або добрива, багато судноплавних і страхових компаній не бажають мати справу з Москвою, або відмовляючись робити це, або значно підвищуючи ціну.
Загалом, за даними ООН, у рамках угоди з 1 серпня до 43 країн було експортовано 17,8 млн. тонн української сільськогосподарської продукції. Китай - ключовий союзник Росії - був основним одержувачем, за ним йдуть Іспанія та Туреччина.
Країни з низьким і нижчим за середній рівень доходу отримали 44% пшениці, експортованої в рамках угоди, причому майже дві третини цього обсягу припало на країни, що розвиваються, повідомив всесвітній орган. Всесвітня продовольча програма ООН закупила 8% загального обсягу.
За даними ООН, близько 350 мільйонів людей у всьому світі перебувають на межі голоду через конфлікти, зміни клімату та COVID-19, що на 200 мільйонів людей більше, ніж до пандемії.