UA / RU
Підтримати ZN.ua

Кількість громадян, які виїжджають за кордон на заробітки, зменшилася

У порівнянні з 2008 роком, українці стали менше виїжджати за кордон на заробітки. Молоді без стажу складно знайти підходящу роботу, а українці середнього віку вже спробували свої шанси.

Затяжна економічна криза в Європі погіршила шанси українців знайти добре оплачувану роботу за кордоном. В останні роки кількість трудових мігрантів скоротилася з 1,5 млн осіб до менш ніж 1,2 млн.

Експерти прогнозують, що у найближчі два-три роки міграційний потік не зросте: молоді без стажу складно знайти підходящу роботу, а українці середнього віку, які хотіли працевлаштуватися за кордоном, вже спробували свої шанси.

Держстат та Інститут демографії Національної академії наук України (НАНУ) представили результати другого масштабного дослідження трудової міграції українців, проведеного за рахунок ЄС. Ними було опитано 45,5 тис. осіб у віці від 15 до 70 років, які проживають у всіх регіонах України. Дослідження показало, що з січня 2010 року по середину червня 2012 року за кордоном з метою заробітку перебувало 1,2 млн громадян (3,4% населення зазначеного віку). З них 98,2% вже працювали, а 1,8% шукали роботу.

Слід зазначити, що перша хвиля дослідження за 2005-2008 роки показала більш високий рівень трудової міграції - 1,5 млн осіб. Але тоді допитувалося лише населення працездатного віку з шести західних областей. Це спотворило екстрапольовані на всю країну дані, оскільки на заході України рівень трудової міграції вищий: у II півріччі 70% жителів західних областей, які планували виїхати за кордон, збиралися зробити це саме з метою роботи; друге місце зайняли жителі півдня країни з показником 48,6%. Однак скорочення міграції викликане і реальними факторами: світовою економічною кризою і звуженням можливостей для працевлаштування за кордоном.

Дослідження показало, що серед трудових мігрантів найбільше чоловіків - 775 тис., тоді як жінок - 406 тис. Найчастіше роботу за кордоном шукають жителі сільської місцевості. Портрет типового трудового мігранта виглядає наступним чином: українець у віці 37 років, одружений, має повну середню освіту, знає мову країни перебування. У чоловіків після 50 років рівень міграції падає, у жінок, навпаки, зростає. Тенденція пояснюється тим, що чоловіки займаються більш важкою роботою. Найбільша кількість мігрантів на заході України - 10,8%, в інших чотирьох регіонах їхня частка становить 1-1,9%.

Географічні переваги трудових мігрантів порівняно з 2005-2008 роками змінилися незначно. Росія все ще залишається основним реципієнтом робочої сили - 43%. Але міграційні потоки українців у цю країну скорочуються (-5%) на тлі зростання трудової міграції у Польщу (зростання за 2,5 року на 6,3%), Чехію (+1%) та Іспанію (+1,8%). Українські фахівці також затребувані в Ірані, Індії, Єгипті, Туреччині. За останні два роки у перших двох країнах збільшилася кількість промислових підприємств. Кількість вакансії там росте.

Українці найчастіше займають неконкурентні робочі місця. Порівняно з попереднім дослідженням збільшилися обсяги найму на найпростіші професії - з 23,9% до 39,1%, і скоротилися потреби у фахівцях, технічних службовцях - з 36,7% до 10,8%. Найбільш затребувана робоча сила в будівництві (частка зайнятих скоротилася з 51,6% до 45,7%), у діяльності домогосподарств (зростання з 16,3% до 18,3%), аграрному секторі (зростання з 8,5% до 11,3%). Згідно з отриманою в Україні кваліфікацією працюють лише 28,7% мігрантів. За останні рік-півтора попит на зарубіжних кандидатів для роботи на керівних посадах в Україні залишався стабільним. Така ж тенденція й щодо кількості українських управлінців, які залишили країну заради нової посади за кордоном. Основні вимоги: управління персоналом, бюджетом, вміння планувати і знання мови.

За даними опитування, готовність до переїзду в Росію висловили 63% українців, охочих працювати за кордоном. Іншими найбільш привабливими для переїзду країнами стали Польща (23%), Канада (14%), Німеччина (13%), Чехія (11%), Грузія (9%), але з умовою, що роботодавець повинен оплачувати житло та підвищити зарплату.

Способи працевлаштування українських трудових мігрантів, згідно з дослідженням, також змінилися. Більшою мірою потенційні мігранти вважають за краще отримувати інформацію від друзів, родичів, знайомих (зростання частки з 73,8% до 77,3%). При цьому частка працевлаштованих через приватні агентства з працевлаштування скоротилася з 9,6% до 4%. З'явився новий спосіб працевлаштування, який використовують майже 16% мігрантів,- знаходять роботу через приватних осіб. !zn

Читайте також:

Отримати дозвіл на роботу в Україні іноземці зможуть за 4500 гривень

Великобританія хоче залучити гастарбайтерів з України

На одну вакансію в Україні припадає десять безробітних

Росія незабаром буде залежати від трудових мігрантів