На Закарпатті кількість етнічних угорців, що не виїхали за кордон протягом трьох років повномасштабної війни, зменшилася як мінімум вдвічі у порівнянні з офіційними даними довоєнного перепису населення. Неофіційна цифра, яку вважають близькою до справжньої, на сьогоднішній день складає 70-80 тисяч осіб. Більшість з них проживає у Берегівському, Мукачівському, Ужгородськлому і Виноградівському районах.
Про це в повідомили в Управлінні національностей та релігій Закарпатської ОВА, передає Укрінформ.
"Дійсно, дуже багато етнічних угорців вихали після початку повномасштабного вторгнення та продовжують виїжджати із Закарпаття. Фактично, велика війна поглибила негативні процеси з міграцією угорців з України, які були й до війни. Тоді причиною були переважно економічні чинники, зараз додалися безпекові. І треба сказати, що дуже багато угорців не виїхали, в сенсі, що вони емігрували, – а просто не повертаються", - повідомили в управлінні, додавши, що люди стали більше виїжджати не тільки з міст, але й з сіл.
"Навіть село, яке тримає людей, зазвичай, адже як правило, чоловіки виїжджають на заробітки, але жінки й діти лишаються чекати тут – тепер не втримує вдома. Ми бачимо, що жінки та діти із сіл також виїжджають. Ті, хто хоче зберегти родину, їдуть за кордон, інакше сім’ї руйнуються. Три роки - це великий термін", - йдеться в повідомленні.
Щодо цифр, то офіційного перепису населення на третьому році війни на Закарпатті ніхто не робив, утім, по місту Берегову - єдиному на Закарпатті місті, де угорці переважали за етнічним складом серед решти населення - угорців за неофіційними даними залишилося близько 40%. Загалом по області різні фахівці наводять цифри від радикально малих (50 тисяч угорців) до завищених (100 тисяч).
"Ми офіційно оперуємо довоєнною цифрою в 150 тисяч етнічних угорців, які фіксував на Закарпатті останній перепис населення в 2001 році. Утім, є також реєстр парафіян реформатської церкви Закарпаття (угорці у абсолютній більшості - віряни реформатської церкви), там станом на початок 2023 року наводять цифру в 58 тисяч вірян. Неофіційно ми вважаємо, що нині варто говорити про 70-80 тисяч угорців, які залишилися жити на Закарпатті та не виїхали на третьому році війни", - повідомили в Управлінні релігії та нацменшин ОВА.
За структурою населення - це, переважно, жінки й діти та літні люди. Крім того, після 2014 року у рази збільшилася кількість безконтрольно виданих Угорщиною паспортів жителям Закарпаття. Саме тому люди можуть без обмежень покидати Україну, насправді маючи два паспорти - угорський і український.
За даними останнього перепису, абсолютна більшість угорців України — це жителі Закарпаття (151, 5 тис. з 156,6 тис.), де вони становлять понад 12% населення.
Угорцями за переписом 2001 р. були 3/4 населення Берегівського району, 1/3 Ужгородського, 1/4 населення Виноградівського та 1/8 населення Мукачівського районів.
Нагадаємо, протягом десятиліття уряд Орбана надавав угорській громаді культурну і фінансову підтримку, включаючи швидкий шлях до набуття громадянства і суперечливу програму видачі паспортів. Це спонукало багатьох покинути Закарпаття і шукати кращого життя в інших європейських країнах.
Коли в Україні почалося широкомасштабне вторгнення Росії, лідери угорської громади закликали молодих чоловіків негайно виїхати до Угорщини. Цілі села спорожніли за кілька днів до того, як чоловікам призовного віку заборонили виїжджати з України. Один з релігійних лідерів навіть похвалив ранню евакуацію як «крок великої передбачливості, який дозволив нам врятувати життя».
Але через декілька років той крок відгукнеться значним скороченням угорської громади, що, власне, вже почало відбуватися.