7 квітня християни східного обряду відзначають свято Благовіщення Пресвятої Богородиці. Воно є одним з найважливіших для віруючих, його назва означає «блага вість».

Історія Благовіщення

До 14 років Діва Марія виховувалася в храмі, а після повинна була повернутися до батьків або ж вийти заміж. Але її батьки до того моменту вже померли, а сама Пречиста пообіцяла Богу завжди бути дівою. Тоді священики заручили її з далеким родичем, 80-річним старцем Йосифом. Живучи в його будинку, Марія вела таке ж скромне життя, як і в монастирі.

Через чотири місяці після заручин до Діви явився Архангел Гавриїл. Він сказав: "Радуйся, Благодатна! Господь з Тобою! Благословенна Ти між жонами". Архангел сповістив її про те, що вона обрана для того, щоб стати матір'ю сина Божого.

Для віруючих свято Благовіщення символізує втілення Бога в світі смертних. Церква встановила святкування Благовіщення в IV столітті після того, як самостійно почали відзначати Різдво Христове. Дату свята визначили, відрахувавши 9 місяців від Різдва. Крайні терміни, з якими збігається Благовіщення, - четверг третього тижня Великого посту та середа  Великоднього тижня (за Юліанським календарем). Святкування Благовіщення не відміняється, навіть якщо свято припадає на Великдень, і пост заради нього послаблюється.

У нашій країні Благовіщення почали святкувати після прийняття християнства. Воно також відоме під назвою "третьої зустрічі весни" - після Стрітення і Сорока мучеників. Вважається, що в цей день весна повинна остаточно побороти зиму. Бог благословляє землю і відкриває її для сівби, а тому тільки після Благовіщення можна було розпочинати польові роботи. "Турбувати" землю до цієї дати вважалося великим гріхом.