Фільм-розслідування "Слідства.Інфо" щодо фізичного і психологічного насильства українських дітей-сиріт з інтернатів Дніпропетровщини, яких евакуювали до Туреччини, показав усі проблеми інтернатної системи. Неодноразово обговорювалося, що необхідно трансформувати цю систему та здійснити реформу деінституалізації і розвинути альтернативні форми виховання. Однак перед повномасштабним вторгненням з’явилися думки, що поки не на часі закривати інтернатні заклади, оскільки потрібно спочатку зрозуміти, куди подіти дітей. Голова правління спілки "Української мережі за права дитини" Дар’я Касьянова в інтерв’ю Аллі Котляр наголосила, що держава має починати з підтримки біологічної сім’ї.
"Ми втрачаємо час, і замість реальної допомоги мамі, яка сама виховує дітей; чи сім’ї, яка втратила батька або матір; чи багатодітній сім’ї або такій, у якій народилася дитина з інвалідністю, досі дискутуємо про те, що таке соціальні послуги й чи вони потрібні", — наголосила вона.
Директорка міжнародної благодійної організації "СОС Дитячі містечка Україна" вказує, що нині всі ресурси намагаються спрямувати на підтримку сімейних форм виховання, бо розуміють, що туди підуть діти-сироти чи діти, позбавлені батьківського піклування, оскільки відсутня жодна реальна підтримка біологічних сімей.
Касьянова додає, що вищевказана благодійна організація працює з біологічними сім’ями і це є її ключовим напрямком діяльності, однак цього недостатньо на рівні держави.
За її словами, в Україні є міста та громади, де відсутній фахівець із соціальної роботи. І сім’ї, які опинилися у складних життєвих обставинах, помічають лише тоді, коли дітям там перебувати стає небезпечно.
"Ми не бачимо проблем і не шукаємо можливостей для їх розв’язання на природних перетинах із цими сім’ями — наприклад у пологових будинках, лікарнях, дитсадках, школах. Там, де якщо бачимо, що в сім’ї щось не так, то справді можемо відреагувати, повідомивши службу у справах дітей чи центр соціальних служб", — наголошує Касьянова.
Вона зазначає, що держава помічає лише крайні випадки, коли вже гостро стоїть питання щодо вилучення дітей із сім'ї. Касьянова називає це ключовою помилкою.
За її словами, держава наступатиме на ті самі граблі, поки не розбудує систему підтримки сім’ї на ранній стадії.
"Боротимемось із інтернатами, але там діти, й не всі з них готові до влаштування в сім’ї. Для деяких потрібні інші рішення — соціальні квартири чи малі групові будинки. Простих і універсальних рішень тут немає", — пояснює вона.
Касьянова наголошує, що державі потрібно максимально інвестувати в превенцію. Вона вказує, що сім’ї мають знати, до кого та куди звернутися у громаді, у разі виникнення складної життєвої ситуації (ВПО, насильство в сім’ї, наркозалежність).
"Відповідно, сім’ї не готові визнавати, що вони в складних життєвих обставинах, і не звертаються по допомогу. А потім у них така криза, що іншого способу, крім вилучити дитину, вже немає", — наголошує голова правління спілки "Української мережі за права дитини".
Касьянова вказала, що на побудову підтримки сімей державі потрібно менше грошей, ніж витрачається на інтернатні заклади. Вона наголосила, що на рівні громади має бути мінімальний набір соціальних послуг. Однак Касьянова додає, що багато громад в Україні не зацікавлені у цьому питанні та не бажають витрачати на це кошти.
Касьянова також прокоментувала ситуацію, яка склалася з дітьми з інтернатів Дніпропетровської області, яких евакуювали через війну до Туреччини.