Український інститут національної пам'ятіоприлюднив 520 прізвищ людей, чия діяльність підпадає під дію законів про декомунізацію. Вулиці та інші топоніми, названі на їхню честь, мають бути перейменовані до 21 листопада 2015 року.
На сайті Інституту вказані прізвища осіб, які обіймали керівні посади в комуністичній партії, вищих органах влади та управління СРСР, УРСР, інших союзних або автономних радянських республік. Названі співробітники ЧК-ГПУ-НКВД-КГБ, а також діячі комуністичної партії, жовтневого перевороту 1917 року. Також під декомунізацію потрапляють ті, хто встановлював радянську владу в Україні, переслідував учасників боротьби за незалежність України у XX столітті.
У поданому списку коротко вказано злочини згаданих осіб, як от:
"Молотов В'ячеслав Михайлович - голова РНК СРСР у 1930-1941 рр., один з організаторів Голодомору 1932-1933 рр., співорганізатор воєнного злочину "Катинський розстріл". Брав участь у створенні сталінського ГУЛАГу (1934 р.). Візував після Сталіна розстрільні списки. 23 серпня 1939 р. підписав Пакт Молотова-Ріббентропа".
Таким чином, стає очевидним, чому те чи інше ім'я має зникнути з вулиць українських міст. В Україні досі є вулиці, названі на честь організаторів Голодомору Лазаря Кагановича, Станіслава Косіора, Григорія Петровського та Менделя Хатаєвича. На совісті цих людей - життя мільйонів українців, тож неприпустимо ''увічнювати'' і ''вшановувати'' їхню пам'ять, нагадує співробітник Інституту національної пам'яті Богдан Короленко.
"Серед осіб, чиї прізвища увічнені в радянських назвах, є й комічні приклади. Зокрема, Мойсей Мурінсон, на честь якого названо вулицю в Чернігові, свого часу украв на вокзалі валізу, за що його схопила поліція. У відділку виявилося, що в чемодані - більшовицькі прокламації. Злодій помилково її потяг, але радянська пропаганда зробила з нього палкого революціонера", – розказав Короленко.
Список створений істориками для зручності місцевих громад, які обирають нові імена комуністичним вулицям згідно закону України ''Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки''. Він не є вичерпним, співробітники УІНП продовжують над ним працювати.
Закон "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні і заборону пропаганди їх символіки" набрав чинності 21 травня.
В вересні Український інститут національної пам'яті звернувся до київського міського голови Віталія Кличка про необхідність демонтувати ряд пам'ятників і пам'ятних знаків. Як наголошується в повідомленні УІНП, "більше сотні столичних пам'ятників і пам'ятних знаків досі прославляють більшовицьких діячів - тих, хто зі зброєю в руках боровся проти українських військ або санкціонував окупацію і політичні репресії".