На що опиратися, аби об'єктивно розібратися в земельному питанні? Про це у своєму інтерв'ю DT.UA розповів голова Асоціації фермерів і приватних землевласників України Микола Стрижак.
"При особистій зустрічі 10 жовтня в присутності голови офісу президента я докладно та в найдрібніших деталях пояснив свою позицію главі держави, - розповідає Микола Стрижак. - Понад те, президент отримав повну історичну довідку плюс на руки всі документи, пов'язані з описом класичної земельної реформи в історичній ретроспективі. Після чого Володимир Зеленський твердо сказав, що я допоміг йому позначити червоні лінії, за які він не заходитиме за жодних умов".
"Проте через місяць, 13 листопада, закон про обіг земель було прийнято у першому читанні, а президент у вітальному зверненні до народу назвав цю подію днем звільнення від рабства, - продовжує голова Асоціації. - Виходить, Володимир Зеленський керується якимись іншими факторами та переслідує інші цілі. У зв'язку з тим, що в нього є певні зобов'язання. Я ще не можу сказати, перед ким особисто або перед яким співтовариством. Але коли людина знає та розуміє, що потрібно робити, і робить прямо протилежне, отже, вона перебуває під тиском".
"Земля - це тест для будь-якої влади, - впевнений Стрижак. - Тому що тут ми зустрічаємося з основним протиріччям, яке завжди було й буде: між власниками землі й тими, хто живе та працює на цій землі. Людство історично знайшло два виходи для подолання цього протиріччя. Перший - це реформа, а другий - бунт, що плавно переходить у революцію".
"У нашій Конституції записано, що народ України - власник української землі, - говорить фермер. - Але ми всі чудово знаємо, що земля не товар, тому що ми її не виробляємо. Вона нам дана Богом, історією… Тому земля має цінність, але не має вартості. У Європі ніхто землі не продає. Продають право її використання. Більш того, земля має рухатися від менш успішного до більш успішного виробника. Хоч би хто ним був".
"На жаль, протиріччя, яке виникло між тими, хто живе та працює на землі, і тими, хто нею володіє, прийнятий закон не тільки не вирішує, а ще більше загострює, - стверджує Микола Стрижак. - Нам пропонують варіант у 210 тисяч гектарів в одні руки, у результаті чого двісті людей можуть скупити всю землю. Та ще не тільки українці, які тут живуть і працюють, а й іноземці, "зашиті" в "тіло" юридичних осіб.
Чи були такі прецеденти у світі? Були. Болгарія, приміром, запровадила ринок землі, у результаті чого 22 людини скупили основну масу землі, серед яких немає жодного болгарина. Аргентина, Бразилія… На сьогодні запровадили мораторій на продаж земель у країнах Балтії як заслін від експансії Пенсійного фонду Швеції, що почав активно скуповувати їхні землі. У Польщі третій рік діє такий мораторій. Бо західну частину Польщі почали скуповувати ті самі люди. Польща миттєво відреагувала".
"Очевидна тенденція європейських країн, які скуповують землю назад у державну власність. У тій самій Америці ще якихось п'ятнадцять років тому 40% землі належало державі, 60 - приватнику, - продовжує фермер. - Нині 50/50. Тобто тенденція очевидна. Цивілізований світ, пройшовши певний шлях, відкрив очі та шукає механізми утримання землі в рамках держави. А ми, навпаки, вирішили безоглядно землю продати. Ми кажемо спецам від влади: поясніть нам на конкретному прикладі ККД такого кроку. Не можуть пояснити. Щось там розповідають про зростання ВВП, але це абсолютно не пов'язані речі".
"Президент чітко позначив, що він будує демократичну країну. Так? Демократія ж розпочинається там, де середній клас перевищує половину працездатного населення, у тому числі й у селі. Що є середнім класом у селі? Сімейне фермерське господарство. І президент погодився з тим, що держава повинна підтримувати дрібні фермерські господарства десь у 20–100 гектарів. Якщо, наприклад, узяти всю Європу та розділити на кількість діючих фермерських господарств, то в середньому виходить 18 гектарів на одне господарство. Ми, як ви знаєте, з урахуванням напруженої ситуації, що склалася, згодні навіть на 100 гектарів в одні руки.
Але цей закон і ця цифра пропонують нам навіть не неофеодальні умови на селі, від яких ми в останні два роки тільки почали відходити, а глибокі рабовласницькі відносини. Коли двісті людей стають власниками всієї України", - завершив Микола Стрижак.
Детальніше читайте у матеріалі Інни Ведернікової "Микола Стрижак. Історія про фермера та президента" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна"
Повну відео - версію інтерв'ю із Миколою Стрижаком дивіться тут