У зв’язку з повномасштабним вторгненням Росії в Україну в українських містах пришвидшили процес перейменування вулиць та інших топонімів, пов’язаних не лише з СРСР, а й з Росією та Білоруссю. Наприклад, в Києві на онлайн-збір пропозицій від містян щодо перейменування 279 топонімів виділили лише тиждень, а в Харкові з повідомлень на сайті мерії навіть незрозуміло, скільки саме триватиме збір інформації для перейменування. Щодо ситуації в Харкові на проблему звернув увагу депутат Харківської облради Сергій Жуков і запропонував концепцію гармонійного перейменування топонімів, яку він розробив разом з історикинею Марією Тахтауловою у 2015 році.
«Харківська міськрада анонсувала очищення топонімічного простору нашого міста від російських колоніальних назв. Це можна лише вітати. На сайті міськради пропонують залишати свої пропозиції у спеціальній формі. З повідомлень мерії не зрозуміло, скільки триватиме збір інформації, її систематизація і чи буде широке обговорення. За попередніми оцінками, мова йде не менш як про 400 назв з понад 3000 наявних у місті. Величезний масив роботи, який потребує часу. Звісно, якщо ми розраховуємо отримати якісний продукт, а не перейменування заради перейменування», - пише Жуков.
Опублікована Жуковим «Концепція формування топонімічного простору українського міста», за його словами, базується на чинному законодавстві та здобутках топонімічної науки і має допомогти при підготовці пропозицій.
Як змінювати назви вулиць - рекомендації
І. Загальні принципи та правила номінації урбанонімів:
- найменування та перейменування урбанонімів мають сприяти відновленню історично сформованої топоніміки міста, збереженню та відтворенню його історико-культурного середовища;
- пріоритетними серед інших пропозицій перейменування є історичні або довготривалі назви урбаноніма;
- назва, яка присвоюється об’єкту, повинна відображати найбільш характерні ознаки цього об’єкта, враховувати географічні, історичні, природні та інші умови місцевості, у якій він розташований;
- назва має гармонійно вписуватися у наявні топонімічні ансамблі та не порушувати їхньої цілісності;
- у назвах міських об’єктів мають бути збалансовано відображені всі віхи історичного минулого міста та України;
- назви мають відтворювати цінності сучасної України (Незалежність, Єдність, Свобода, Конституція, Соборність тощо);
- урбаноніми мають виконувати свою основну функцію – бути орієнтирами у просторі, тому не допускається:
- використання однакових назв у межах одного населеного пункту;
- номінація урбанонімів з однаковою назвою у різних частинах міста, навіть за зміни типу урбаноніма (майдан, вулиця, провулок, проспект, узвіз, бульвар, в’їзд, проїзд, набережна);
- не допускається зміна присвяти назви урбаноніма;
- бажано уникати номінації урбанономів з приставками Ново-, Мало-, Старо- тощо;
- назва має складатися з мінімальної кількості слів (бажано не більше трьох слів), бути милозвучною, легко вимовлятися, запобігати провокуванню неоднозначних або смішних асоціацій;
- разом з пропозицією номінації/перейменування урбаноніма обов’язково має подаватися відповідна історична довідка;
- не допускаються назви, які використовувалися у радянській пропаганді теорії класової боротьби;
- не допускається відновлення історичних та номінація нових назв, які є елементами російського імперського історичного міфу, як то імена представників правлячої династії, державних, військових, культурних діячів, символічні назви тощо.
ІІ. Використання антропонімів:
- увічнення імені особи можливо лише після її смерті;
- пріоритетним є номінація урбаноніма за ім’ям особи, життя та/або діяльність якої пов’язана з цим урбанонімом;
- імена осіб присвоюються з метою увічнення пам’яті про них за особистий внесок у боротьбу за незалежність, розбудову Української держави, підтримання міжнародного миру і безпеки, зміцнення міжнародного авторитету України;
- увічнюються імена осіб, що здійснили героїчний вчинок, у т.ч. за новітньої історії України (учасники російсько-української війни, герої Євромайдану тощо);
- увічнюються імена осіб, що зробили значний особистий внесок у розвиток науки, освіти, культури та інші сфери суспільного життя;
- благоустрій та місце розташування урбаноніма має відповідати масштабу діяльності особистості, ім’я якої присвоюється урбаноніму;
- не допускається збереження та поширення у топонімічному просторі імен осіб причетних до політичного терору, тероризму та протиправної діяльності тощо, діячів, у т.ч. зі сфери культури, які пов’язані з країною-агресором Російською Федерацією, а також назв, які мають бути змінені згідно із Законом України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки».
ІІІ. Присвоєння назв історичних подій має сприяти:
- популяризації видатних фактів історії України, що відображають звершення та надбання в ім’я України;
- формуванню історичної свідомості українського народу;
- збереженню історичної пам’яті українського народу;
- розвитку науки, літератури, архітектури, мистецтва та інших сфер суспільного життя.
IV. Використання географічних назв. Урбанімічна мапа міст бажано має відображати:
- назви усіх обласних центрів України;
- назви районних центрів певної області;
- бажано має відображати назви населених пунктів інших країн – міст-побратимів, європейських та світових столиць тощо за винятком географічних назв пов’язаних з країною-агресором РФ.
V. Використання нейтральних та «позитивних» назв:
- для формування комфортного топонімічного середовища спальних житлових масивів та районів малоповерхової забудови бажано використовувати нейтральні назви та назви, які у своїй семантиці несуть позитивну конотацію.