Цього року студентами українських вишів стали 2 083 мешканці тимчасово окупованих Криму та Донбасу; з них 1 746 – жителі Донецької і Луганської областей, 337 – Криму. Вчитися на підконтрольну Україні територію виїхали лише близько 8% юнаків та дівчат, пише журналістка Наталія Адамович у статті «Втрачені агенти змін: чи справді Україна робить усе для залучення абітурієнтів із ТОТ? »
«Однією з найбільших проблем, пов'язаних із вступом на підконтрольну територію, абітурієнти та їхні батьки називають неможливість дистанційно подати документи до вишу. Оскільки КПВВ на кордоні підконтрольних та непідконтрольних територій у будь-який момент можуть закритися, прорахувати, чи встигне вступник своєчасно подати заяву, неможливо», - пише авторка.
В’їхати можна через Росію, але «за порушення порядку перетину кордонів в обхід КПВВ» в Україні могли оштрафувати. Хоча таке покарання влітку 2021 року скасували, певна частина потенційних студентів із ОРДЛО так і не наважилася на вступ.
«Певною складністю, особливо на початку навчання, вступники з ТОТ вважають психологічну адаптацію та потребу у допомозі під час навчання, зокрема через недостатній рівень знання української мови», - зазначає Адамович.
Саме через страх не вписатися в студентський колектив багато випускників з непідконтрольних територій обирають місцеві або російські виші. За словами студентів київських вишів, вони мали складний період після приїзду з непідконтрольної території у вільну Україну, і допомога психолога тоді була б доречною.
У 2022 році в МОН планують дозволити вступникам з ТОТ отримувати консультації і подавати копії документів дистанційно – на електронну пошту приймальних комісій навчальних закладів.
У МОН також запевнили, що через карантинні обмеження навчання у вузах продовжать у змішаній формі: навчатися дистанційно зможуть студенти з Криму та Донбасу, які не можуть особисто відвідувати заняття. Жодного випадку відрахування студентів через неможливість перетнути лінію розмежування в міністерстві не зафіксували.
«Проте інформацію про розробку відповідної стратегії не надали, а саме це правозахисники вважають ключовою умовою для покращення ситуації з освітою для дітей із тимчасово окупованих територій», - наголошує Адамович.
Крім того, студенти, які вступили до медичних вишів на тимчасово окупованій території та хотіли б перевестися до університетів на підконтрольній, не можуть цього зробити: механізм поновлення на навчання студентів-медиків працює лише для тих, хто навчався у Луганську чи Донецьку до 2014 року. Через складність та незрозумілість процедури від продовження освіти відмовилися і деякі студенти, які навчалися у кримських вишах.
На думку правозахисниці ГО «Схід SOS» Ольги Куришко, з кожним роком документи міністерства стають дедалі складнішими, процедури вступу – зарегульованішими. Щоб пройти процедуру вступу, потрібно бути максимально обізнаним у нюансах вступної кампанії.
«Якщо раніше МОН йшло назустріч у складних випадках, то тепер там не хочуть розуміти, що може бути інакше (наприклад, дитина не має якихось документів, не змогла своєчасно виїхати через карантинні обмеження тощо)» , – розповіла правозахисниця.
На її думку, потрібні курси адаптації, програми стажування, щоб студенти розуміли, де реально зможуть працювати на підконтрольній території, або навіть знайомитись із роботодавцями.
«Правила вступної кампанії для ВПО змінюються щороку, причому у розпал цієї самої кампанії», - каже правозахисниця Олена Луньова.
Наприклад, цього року вступати до вишу на пільговій основі могли лише ті, хто отримав довідку переселенця у 2021 році. Проте багато дітей з ОРДЛО та Криму таке посвідчення отримали раніше (воно потрібне, щоб отримати український паспорт).
Деякі абітурієнти скасовували попередню довідку та отримували її з новою датою. Але має значення лише дата видачі першого документа, після перевірок у студентів, які отримали його повторно, можуть виникнути проблеми.
Голова Центру громадянської освіти «Альменда» Валентина Потапова переконана: потрібно терміново вивчати та систематизувати чинники, що впливають на рішення випускників, зокрема із Криму, вступати до вишів на підконтрольній території. Інакше їх буде дуже мало, а в майбутньому Україна взагалі ризикує втратити зв'язки із молоддю з ТОТ.
«Нині Міносвіти не моніторить освітні потреби випускників із ТОТ перед тим, як планувати свої завдання та дії. Чиновники кажуть, що не мають на це можливості. Однак, коли ми не розуміємо, що цим дітям потрібно, дуже складно щось їм пропонувати», - впевнена вона.
За словами експертки, держава могла б звернутися по допомогу до громадських організацій, які проводять такий моніторинг.
Серед бар'єрів на шляху вступу до вишів на підконтрольній території Потапова назвала відсутність репетиторів для вивчення необхідних предметів, зокрема історії України. Наприклад, у Криму, за її даними, таких спеціалістів лише чотири.
Працюючи дистанційно з українськими вчителями, дитина отримує подвійне навантаження, адже першу половину дня вона має присвятити місцевій школі. Тому експертка пропонує знизити навантаження за рахунок предметів, де програми збігаються, наприклад, хімія, математика.
До того ж, на її думку, державі доречно було б створити дистанційні школи спеціально для учнів із ТОТ та використати їх для складання ЗНО.
Усі ці пропозиції з 2018 року активісти та правозахисники намагаються донести до Міносвіти, проте поки що марно.
Саме ці діти розповідатимуть своїм друзям, батькам, рідним правду і стануть тими агентами змін, які формуватимуть ставлення до України на Донбасі та в Криму після деокупації. Про те, чому так мало молоді з непідконтрольних територій обирає українську освіту і чи можна цьому допомогти, читайте у статті Наталії Адамович «Втрачені агенти змін: чи справді Україна робить усе для залучення абітурієнтів із ТОТ?» у ZN.UA.