Контури використання мирного атому у воєнних цілях простежуються з огляду на те, що на передову позицію висунуто першого заступника глави адміністрації президента РФ Сєргєя Кірієнка. Він — колишній очільник "Росатому" в 2005–2016 роках, герой Росії, один із числа претендентів на Кремль. Окрім усього цього, він займається питанням України після Владіслава Суркова і Дмітрія Козака. Про це у своєму матеріалі для ZN.UA "Війна в Європі: ядерний сценарій Кремля і що робити Україні" пише президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Михайло Гончар.
Основний задум Кірієнка може полягати в застосуванні гібридної моделі змішаної ядерної ескалації з подальшою деескалацією за такою орієнтовною схемою, контури якої проступають у тумані росагітпропу.
- Подальша ескалація в районі Запорізької АЕС (місто Енергодар) із нагнітанням паніки як на місцевому рівні, так і в Україні та Європі щодо можливого ядерного інциденту з непередбачуваними наслідками та звинуваченнями ЗСУ і "київської влади" в обстрілах АЕС, що є проявом "ядерного тероризму Києва".
- Від’єднання ЗАЕС від Об’єднаної енергосистеми України, знеструмлення частини споживачів на півдні України з подальшим під’єднання до єдиної енергетичної системи РФ. Переведення ЗАЕС під контроль Росії.
- Паралельний трек — псевдореферендум щодо "возз’єднання регіону з Росією" 11 вересня для фіксації "волевиявлення" населення окупованих територій з подальшим швидким приєднанням до РФ. Оголошення після "референдуму" міста Енергодар зоною підвищеної ядерної небезпеки на "території Росії" у зв’язку з "агресивними діями ЗСУ" проти "російського об’єкта ядерної енергетики і громадян РФ", що проживають на території Запорізької області та сусідніх областей, які "перебувають під окупацією київської влади".
- Подальші маніпуляції з загрозою підриву боєзарядів, установлених на АЕС, що може бути як блефом (неминуче ураження власних сил), так і передбаченим за сценарієм піком ескалації, унеможливленням штурму ЗСУ Енергодара і пропагандистським демонстративним "терористичним ударом ЗСУ". Відвернення уваги Європи від ЗАЕС з допомогою припинення постачання газу "Північним потоком-1", що вже анонсовано на кінець серпня — початок вересня.
- Розміщення (або повідомлення без самого факту розміщення) поблизу Енергодара тактичної ядерної зброї для створення "захисної ядерної парасольки" з одночасним ультиматумом про загрозу її застосування у разі його ігнорування:
— Києву — про припинення бойових дій і відведення ЗСУ за межі областей "Новоросії";
— США, НАТО та ЄС — про припинення підтримки України та повернення Альянсу до кордонів 1997 року.
"Якраз останнє і може являти собою ескалаційне, за логікою Кремля, завершення "спеціальної військової операції" з подальшою трансформацією її в те, що "ще не починали". Це не змінює суті агресії, але дає індульгенцію режиму на продовження війни з боку російського суспільства", - пояснює Гончар.
Більше матеріалів Михайла Гончара читайте за посиланням.