Міністерка соцполітики Марина Лазебна вважає, що факт того, що суспільство не помічає проблеми домашнього насильства і вважає, що це приватна справа, яка має вирішуватися за зачиненими дверима, є гіршим, ніж саме насильство. Про це вона заявила під час онлайн-крулого столу з нагоди 10-ї річниці Стамбульської конвенції "Чому ратифікація важлива для України?".
Вона переконана, що найголовнішим для України є зміна ставлення до насильства та визнання його системним явищем, яке потрібно викорінювати.
"Україна заявила про небайдужість до цієї проблеми, коли підписала Стамбульську конвенцію. За ці 10 років змінилося багато: ми почали змінюватися самі, ми змінюємо стереотипи, ми руйнуємо бар’єри, ми припиняємо толерувати дискримінацію та порушення прав людини, ми підняли рівень суспільного усвідомлення, що домашнє насильство – це не приватна справа, а це злочин з довготривалими наслідками, який калічить життя людей", - сказала міністерка.
Лазебна також наголосила на трьох найважливіших наслідках домашнього насильства:
- Постраждалі від домашнього насильства (а це переважно жінки) не можуть належним чином виконувати свої батьківські обов’язки, внаслідок чого в Україні зростає рівень соціального сирітства. У кожній другій родині, яка перебуває в складних життєвих обставинах, є прояви насильства. І цей факт удвічі ускладнює соціальну роботу з такою сім’єю.
- Насильство щодо жінок і дівчат негативно впливає на їх репродуктивне здоров’я, внаслідок чого знижується рівень народжуваності і збільшується кількість новонароджених дітей з вадами здоров’я.
- Діти, які зростають у сім’ях, де чиниться насильство, у майбутньому можуть переносити цей негативний досвід у власне життя.
"Домашня насильство – це не просто біда і криза окремої сім’ї, це криза у побудові соціального миру і благополуччя в суспільстві", - підсумувала міністерка.
Нагадаємо, за даними ОБСЄ, 64% українців вважають, що насильство над жінками є розповсюдженим феноменом, 67% жінок кажуть, що вони переживали психологічне, фізичне або сексуальне насильство з боку своїх партнерів чи інших осіб у віці від 15 років. Тільки половина жінок вважають, що вони знають, що треба робити у випадку насильства. Менше ніж половина жінок – 47% - вважають, що вони погано проінформовані або зовсім не знають, що робити в такій ситуації.
Більшість жінок в Україні, які переживали насильство з боку свого нинішнього, колишнього партнера чи іншої особи, не зверталися до поліції, не повідомляли про такі серйозні інциденти.