Українська має стати основною мовою спілкування у побуті українців, а до 2030 року, 80% громадян користуватимуться як у громадському середовищі, так і в побуті українською мовою. Такими є цільові показники цільової національно-культурої програми забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя на період до 2030 року, повідомляє уряд. Текст документа схвалено на засіданні уряду.
«Програма, яку розробило наше міністерство, спрямована не тільки на створення умов для подолання наслідків русифікації, а й на розвиток та використання державної мови в усіх сферах суспільного життя», – зазначив т. в. о. міністра культури та інформаційної політики України Ростислав Карандєєв.
Частка україномовного культурного продукту має збільшитись з 55 % до 85 %.
Що передбачає програма?
Окрім звичного набору заохочувальних пропозицій, програма також передбачає і цілком відчутні для громадян, проєкти:
- запровадження і проведення іспитів на рівень володіння державною мовою, а також міжнародного сертифікаційного іспиту з української мови як іноземної;
- розвиток національної словникової бази та забезпечення вільного доступу до неї користувачів;
- запровадження та популяризацію безкоштовних курсів, зокрема, онлайн, з вивчення української мови для різних категорій громадян, в тому числі для ветеранів війни, членів їх сімей, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, а також громадян, які не вивчали українську мову;
- затвердження стандартів української термінології.
Також програма передбачає надання державної допомоги на придбання книг, створення та розповсюдження навчальних посібників для викладання української мови закордонним українцям. Програма передбачає в цілому посилення ролі української мови не лише в державі, але і за межами України.
Згідно з нещодавніми опитуваннями Київського міжнародного інституту соціології, 84% українців у цілому та зокрема 81% серед російськомовних громадян переконані, що в Україні немає утисків стосовно тих, хто говорить російською мовою. Соціологи змогли простежити динаміку ставлення громадян до статусу російської мови з умовно 1990-х років до періоду до та після Революції Гідності, а також після повномасштабного вторгнення РФ.«Ставлення до статусу російської мови після вторгнення зазнало значних змін. Так, різко зросла (у всіх регіонах) частка тих, хто вважає, що російську мову взагалі не варто вивчати в школах (у 2019 році таких було лише 8%, у 2023 році – уже 52%)», – йдеться у свіжому дослідженні КМІС.