Редакторка відділу освіти та науки ZN.UA Оксана Онищенко поспілкувалася з освітнім омбудсменом України Сергієм Горбачовим про найгостріші проблеми, які підкинула українській системі освіти війна. Зокрема, зараз багато українських дітей, які живуть за кордоном, навчаються в місцевих школах і не хочуть втрачати зв’язок з Україною. Однак, такі діти отримують просто шалене навантаження, бо немає системи взаємозаліку програм і оцінок. Ідеї, як вирішити цю проблему, є, але немає ухвалених владою рішень. Омбудсмен розповів, чи є зрушення у вирішенні цієї проблеми.
«Певні зрушення є. Давайте розділимо готові рішення та ідеї і проєкти рішень. Ідей, власне, є три, і вони добре відомі Міністерству освіти і науки України. Ми спільно з освітянами та батьками говоримо про це ще з березня», - зазначає Горбачов.
Зокрема, перша ідея — надати дітям, що тимчасово навчаються за кордоном, можливість у межах навчального дня спілкуватися з українськими вчителями в онлайн-форматі і навчатися за українською програмою.
Друга ідея — укласти міждержавні угоди про те, що офіційно підтверджене онлайн-навчання в українській школі дозволяє дитині не відвідувати школу у країні перебування.
Ще один варіант — дозволити враховувати результати навчання за кордоном в українській школі.
Омбудсмен каже, такий дозвіл є, але немає механізму. За його словами, величезна проблема полягає в тому, що наші освітні системи дуже різняться: різні терміни навчання, освітні програми, перелік предметів.
«Реалізація цих ідей — пряме завдання МОН. Якщо дитина вимушено певний час не навчалася в українській школі, то для продовження навчання в українській школі, для зарахування до закладу освіти вона має пройти підсумкове оцінювання. Але для цього вона повинна навчатися в українській школі», - пояснив Горбачов.
Однак, за його словами, більшість дітей, які навчаються за кордоном, перевели у школах на сімейну форму навчання або екстернат, чи взагалі «попросили» забрати документи. Бо, згідно із законодавством, якщо дитина відсутня в школі більше десяти днів (це стосується й дистанційного навчання), школа має повідомляти про це поліцію та Службу у справах дітей.
Крім того, велике питання — віковий розподіл навчального матеріалу.
«Бо в багатьох країнах певні теми, наприклад з тієї ж математики, вивчаються зовсім не в тому віці, що в українській школі. Здебільшого українська школа в більш ранньому віці починає навантажувати дітей математичними знаннями без прив’язки до життєвого використання», - пояснив омбудсмен.
За його словами, закордонні програми йдуть уперед не різко, вони поступово набирають обертів, але учні на виході досягають кращих результатів.
Горбачов розповів, що на початку серпня Міністерство освіти і науки України уклало угоду з Кембриджським університетом щодо проекту, в межах якого Кембридж за власні кошти проводить дослідження освітніх систем різних країн, аби з’ясувати, як можна зарахувати результати навчання в Британії або в Німеччині до української освіти. Однак, за його словами, наразі невідомо, які результати цього дослідження та які рішення на його підставі буде ухвалено.
«А в мене зараз величезна кількість звернень — і офіційних, і неофіційних. Люди пишуть з-за кордону, що дітям дуже важко, і ніхто не розуміє, що треба робити», - заявив омбудсмен, додавши, що через відсутність ефективних рішень (хоча б тих, що перелічені вище) Україна ризикує втратити ціле освітнє покоління.
Раніше повідомлялося, що понад півмільйона дітей з України розпочали навчання за кордоном. За даними ЄС, 517 123 українських дітей інтегровано до шкільних систем країн блоку. Більшість із них не планують найближчим часом повертатися до України. Однак у статистиці не враховано даних з Великої Британії, США, Канади та інших країн, до яких масово виїздили українці, а також дані з Росії та Білорусі, куди депортували наших громадян.