Державна власність на портові об'єкти стримує розвиток українських портів та всієї національної економіки в цілому.
Про це у своїй статті для DT.UA пишуть Людмила Симонова та Роман Червоногродський. За їх словами, якщо б в Україні не було заборони на приватизацію портової нерухомості, то термінали в одеських портах росли б "як гриби".
"На сьогодні єдиним можливим варіантом використання портової нерухомості в Україні приватними компаніями є довгострокова оренда, - адже держава не має коштів інвестувати в сучасні перевалочні комплекси. І тут бізнес наражається на серйозні перешкоди. Крім того, що процедура оформлення оренди цих активів занадто тривала, супроводжується масою непотрібних погоджень, - чинне законодавство навіщось встановлює розмір орендної плати залежно від ринкової вартості об'єкта. Причому розмір цей коливається від 15 до 25% (і вище) на рік. Інакше кажучи, держава законодавчо встановила ставку капіталізації в розмірі від 15 до 25%. Таких ставок капіталізації немає ніде у світі!", – вказують аналітики.
Як підкреслюють Червоногродський та Симонова, дані складності суттєво ускладнюють розвиток ринку портової нерухомості, а також розвиток інших видів нерухомості, забороненої до приватизації.
"Причому ніхто в Кабінеті міністрів не хоче брати на себе відповідальність за те, щоб орендна плата, нарешті, стала ринковою. Ні, наші чиновники дуже люблять ділити і множити, створюючи більшу видимість роботи, замість того щоб стимулювати розвиток ринків. У таких умовах складно говорити про потік інвестицій в привабливу портову нерухомість", – підсумовують автори.
Детальніше про складнощі розвитку портової інфраструктури України читайте у статті Людмили Симонової та Романа Червоногродского "Економіка нерухомості" у свіжому випуску тижневика "Дзеркало тижня. Україна".