Україна може і повинна використовувати природні ресурси в боротьбі за деокупацію своїх територій. Про жодні переговори щодо водо - і електропостачання анексованого Росією Криму до його повернення під суверенітет України не може бути мови, вважає голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.
"Не думайте, навіть гіпотетично, обговорювати тему можливого постачання води, електроенергії або відновлення залізничного сполучення між материковою Україною і Кримом поза теми безумовною, повної і негайної деокупації Криму та відновлення державного суверенітету України над Кримським півостровом і прилеглими водами Чорного і Азовського морів", - пише він у своєму Facebok.
Напередодні окупаційна влада Криму заявила про намір звернутися до керівництва РФ з проханням ініціювати переговори щодо відкриття Північно-кримського каналу. До анексії саме він забезпечував левову частку потреб півострова в прісній воді.
При цьому окупанти також "анексували" Дніпро, заявивши про те, що нібито російська вода проходить через Україну "транзитом".
"Ми хотіли б просити допомогти почати зондаж, може, переговорний процес з українською стороною про те, щоб вони нашу воду пропускали в Крим. Це не вода річки Дніпро, яка належить Україні, це наша вода, що йде з території РФ", - цитує так званого "постпреда Криму при президентові РФ" Георгія Мурадова агентство "ТАСС".
Від нестачі дніпровської води, що надходила з території материкової України, найбільше постраждали північ і схід окупованого Криму. На думку російських окупантів, переговорний процес необхідний для того, щоб "вирішити багато питань північної частини" півострова.
Зокрема, в серпні минулого року нестача прісної води призвела до аварії на заводі "Кримський титан" і екологічної катастрофи в Армянську і Красноперекопську. Цьогоріч екологічна ситуація на півночі Криму залишається складною.
"Припинення поставок дніпровської води на Кримський півострів у березні 2014 року.., потім товарна блокада і... повне припинення поставок електроенергії у тимчасово окупований Крим, здорожило російським окупантам щорічне утримання Криму на кілька мільярдів (!) доларів", - пояснив голова Меджлісу кримськотатарського народу.
І додав, що держава, яка страждає від збройної агресії, не тільки має право, але і зобов'язана використовувати природні ресурси на своїй території як для деокупації захоплених агресором, так і для того, щоб максимально ускладнити його закріплення там.
Після анексії Криму Росією Україна припинила подавати воду на півострів по Північно-Кримському каналу, що з'єднує головне русло Дніпра з півостровом. Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через цей канал, з території Херсонської області.
Значне додаткове навантаження на водні ресурси півострова чинить його стрімка мілітаризація Росією. Оскільки базові потреби кримчан у прісній воді в разі виведення російських військ можна задовольнити навіть без відновлення поставок дніпровської води.
Російська сторона неодноразово намагалася підняти на міжнародному рівні питання про нібито порушення Україною гуманітарного права у зв'язку з обмеженням постачання прісної води на окупований півострів. Однак Україна спирається на положення четвертої Женевської конвенції 1949 року, згідно з якою повну відповідальність за задоволення потреб мирного населення несе окупуюча сторона.
Докладніше про проблему читайте у статті Олексія Їжака "Не вбивати на водопої" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".