Україна відзначає 30-річчя Чорнобильської трагедії, яка отруїла цілі частини території в різних країнах Європи, а заразом наблизила кінець таємничої і недалекоглядної системи СРСР.
Про це сьогодні пише New York Times, нагадуючи, як 26 квітня 1986 року невдалий експеримент на Чорнобильській АЕС в тогочасній радянській Україні спричинив потужний вибух, через який хмари радіоактивних матеріалів потрапили в атмосферу і змусили десятки тисяч людей покинути свої домівки.
Сьогодні в Києві родичі тих, хто загинув під час Чорнобильської катастрофи, ставлять свічки в церквах на спомин про рідних.
"Ми не думали, що аварія так змінить наші життя, поділивши все на період "до війни" і "після війни", як ми це називаємо. Для нас це була замовчувана ядерна війна", - каже колишня працівниця ЧАЕС Людмила Камкіна.
Тим часом, на церковні служби йдуть і мешканці Славутича, які живуть за 50 кілометрів від Чорнобиля. Їхнє місто було збудоване спеціально для евакуйованих жителів Прип'яті. Понад 500 тисяч працівників цивільних служб і військових з усього СРСР були задіяні у так званій ліквідації аварії і очищенні від ядерного викиду. Про це свідчать дані ВООЗ.
Більше 30 працівників Чорнобильської АЕС і пожежників загинули невдовзі після аварії від променевої хвороби, викликаної великим опроміненням. А за останні 30 років тисячі людей страждають від хвороб, викликаних радіацією, таких як рак. І довгостроковий вплив катастрофи на здоров'я населення досі лишається предметом дискусій.
Ліквідатор-доброволець Микола Чернявський пригадує, як виліз на дах свого будинку у Прип'яті, щоб подивитися на аварійну ЧАЕС.
"Мій син говорив: Тату, я теж хочу подивитися". Тепер йому доводиться носити окуляри. І я почуваюся винним за те, що дозволив йому подивитися", - каже Чернявський.
Видання пише, що до 30-ї річниці катастрофи в Чорнобилі прикута особлива увага через масштабний проект побудови саркофага над зруйнованим енергоблоком, вартістю 1,7 мільярди доларів. Його спорудження завершиться вже цього року, після чого він повинен захищати від радіації впродовж наступних 100 років. Але навіть з саркофагом 2,6 тисяч квадратних кілометрів території України і Білорусі лишаться забрудненими і безлюдними.
"Катастрофа і реакція влади виявила недоліки радянської системи з її незліченними бюрократами і вкорінілою культурою секретності. Евакуація почалася лише через 36 годин після аварії", - пише видання, нагадуючи, що перший і останній президент СРСР Михайло Горбачов вважає Чорнобильську аварію одним з головних цвяхів, забитих у труну Радянського Союзу, який розпався в 1991 році.
Напередодні гендиректор ЧАЕС Ігор Грамоткін в інтерв'ю ZN.UA зазначив, що Чорнобильська зона може бути використана в якості бази для двох основних видів діяльності: поводження з радіоактивними матеріалами і розміщення об'єктів альтернативної енергетики.
Детальніше про стан справ на ЧАЕС читайте в інтерв'ю Олега Кильницького з гендиректором ЧАЕС Ігорем Грамоткіним "Поразка на Чорнобильській АЕС закінчилося, далі будемо тільки перемагати" у свіжому випуску тижневика "Дзеркало тижня. Україна".
Нещодавно повідомлялося, що Німеччина виділить Україні додатково 19 млн євро для ліквідації наслідків Чорнобиля. Поряд з ФРН фінансову допомогу Україні надають 44 держави.
В кінці липня 2015 року на Чорнобильській АЕС з'єднали дві частини нового саркофага, яким до кінця 2017 року повинні накрити зруйнований енергоблок №4. Висота арки складає 110 метрів, довжина - 165 метрів, а арочний проліт становить 260 метрів. Через величезні розміри арка була побудована з двох частин.