UA / RU
Підтримати ZN.ua

Чорнобиль став пам'ятником мертвої радянської цивілізації – The Economist

Видання пригадує, як аварія на ЧАЕС підштовхнула брехливу систему СРСР до краху.

"Моя батьківщина Радянський Союз", - говорить напис курсивним шрифтом на одному з підручників на підлозі школи у покинутому місті Прип'ять, яке стало радянським містом-примарою через вибух на Чорнобильській АЕС 26 червня 1986 року.

Колись тут жили працівники атомної електростанції, однак зараз його захопили дика природа і туристи. Те, що колись було вулицями, тепер нагадує більше стежку в лісі. Радянські гасла і символи на полишених будинках ледве вдається розгледіти з-за гілок.

"Близько 200 пенсіонерів повернулися в села неподалік, однак сама Прип'ять лишається мертвою радянською Помпеєю", - пише сьогодні The Economist.

Туристи і журналісти ходять порожніми вулицями, на яких гниють пропагандистські стенди. Вони фотографують покинути протигази, одяг, іграшки і книжки, які лишилися в шкільних кімнатах. Деякі організатори турів понаносили навмисне задля похмурого антуражу.

"Чорнобиль став пам'ятником зниклої радянської цивілізації. Колишній лідер СРСР Михайло Горбачов, пригадуючи події через роки, говорив, що катастрофа "навіть більше ніж моя перебудова стала справжньою причиною розвалу Радянського Союзу". Аварія стала каталізатором "гласності", яка викрила недоліки радянської системи і дала поштовх ланцюговій реакції, яка призвела до краху", - йдеться в статті.

Видання нагадує, що Горбачов був при владі лише один рік, намагаючись перезавантажити систему управління в СРСР. Аварія на ЧАЕС стала поганим знаком. В результаті вибуху в довкілля відбувся викид радіації в 400 разів більший, ніж від бомби, скинутої на Хіросіму. А після нього полилася традиційна радянська брехня.

Радянські чиновники довго не звітували про катастрофу. Перші дані про викид радіації були зафіксовані в Швеції. Поки пожежники з Києва героїчно намагалися погасити пожежу, отримуючи смертельні дози опромінення, діти в Прип'яті грали в футбол на вулиці, а пари справляли весілля. Цілі сім'ї ходили до мосту, щоб подивитися на пожежу, не знаючи, що в цей же час вони підставляють себе під радіоактивне опромінення. Цілий день радянські чиновники мовчали про вибух на Чорнобильській АЕС. І лише ввечері 26-го квітня було прийнято рішення почати евакуацію. В місто прибули 100 автобусів. А решта жителів СРСР так нічого і не знали аж до 28 квітня, коли радянська влада нарешті наважилася зробити 15-секундне зізнання, що в Чорнобилі сталася аварія, але нібито з нею вже впоралися фахівці.

"Першого травня, коли лідери комуністичної партії вивозили власні сім'ї, сотні тисяч звичайних людей в Києві пішли на першотравневе свято, а в цей же час радіаційний рівень в кілька разів перевищував норму. Багато хто прийшов з дітьми в легеньких тенісках", - пише видання.

Замість того, щоб оприлюднити всю необхідну інформацію, радянська пропаганда була зайнята війною проти іноземних ЗМІ. Пропагандистський листок Moscow News, який публікували кількома мовами, надрукував статтю із заголовком: "Отруйна хмара антисовєтчини". В ній йшлося про "організовану кампанію", націлену на те, щоб "прикрити злочинні акти мілітаризму з боку НАТО і США проти миру і безпеки".

"В очах радянської інтелігенції і Заходу спроба Горбачова бути відкритим провалила свій перший найголовніший тест", - пише видання.

Горбачов був переконаний, що для оновлення радянської системи потрібно відкрити канали інформації. І вже через кілька тижнів "гласность" набула серйозних обертів. Поет з Києва Віталій Коротич, який засудив замовчування Чорнобильської катастрофи, став редактором популярного радянського видання "Огонек". Разом з переробленим листком Moscow News видання стало головним рупором горбачовської програми "перебудови".

"Ці публікації і інші, які були оприлюднені пізніше, підкреслили головну рису радянської системи: її здатність брехати. Через п'ять років після вибуху в Чорнобилі неспроможність приховувати правду розвалила всю гнилу радянську конструкцію", - йдеться в статті.

Гендиректор ЧАЕС Ігор Грамоткін в інтерв'ю ZN.UA зазначив, що Чорнобильська зона може бути використана в якості бази для двох основних видів діяльності: поводження з радіоактивними матеріалами і розміщення об'єктів альтернативної енергетики.

Детальніше про стан справ на ЧАЕС читайте в інтерв'ю Олега Кильницького з гендиректором ЧАЕС Ігорем Грамоткіним "Поразка на Чорнобильській АЕС закінчилося, далі будемо тільки перемагати" у свіжому випуску тижневика "Дзеркало тижня. Україна".