Українських виробників потрібно зобов’язати стандартизувати виробництво дронів, аби збільшити його темпи та ефективність, підвищивши рівень БПЛА на полі бою, пише у матеріалі «Ідеологія розвитку безпілотного ринку дає збій. Що потрібно робити» експерт у галузі БпЛА Юрій Касьянов.
Він зазначає, що «зоопарк» дронів - це не зовсім те, що потрібно ЗСУ. Більше того – значна кількість моделей, особливо в сегменті простих FPV-дронів, де кількість виробників обчислюється сотнями, не дає змоги хоч якось систематизувати закупівлі та виявляти найкращі зразки. Це у свою чергу впливає на закупівлі, які проводять через «Прозорро», які стають все менш ефективними.
«Щоб виправити ситуацію, необхідно стандартизувати дрони за розміром (рама), потужністю моторів, тобто вантажопідйомністю й дальністю, а електронне обладнання ставити за запитом силових структур на момент закупівлі. Необхідно зобов’язати виробників виготовляти стандартизований продукт із необхідними (змінними) параметрами. Нам не потрібні сотні або навіть тисячі однотипних дронів різних назв, різних «брендів», зібраних із тих самих комплектуючих. Нам потрібні кілька стандартизованих дронів, які можуть збирати за ліцензією сотні або тисячі різних підприємств», - вказує експерт.
При цьому Касьянов додає, що на практиці це значно складніше завдання, аніж здається – для його вирішення потрібен зворотний зв’язок з експлуатантами, аналіз застосування дронів, що ґрунтується на сильній експертизі, прогнозування розвитку технологій і тактики бойового застосування. Але і це не вирішить усіх нюансів із закупівлями дронів.
«Тендери на «Прозорро», мабуть, є сенс проводити лише для закупівлі імпортних, широко розповсюджених дронів, таких як «Мавік», «Аутел» або стандартизованих в Україні масових FPV-дронів (такої стандартизації на сьогодні немає). Закуповувати через «Прозорро» високотехнологічні нестандартизовані продукти безглуздо, чинник ціни для них не має вирішального значення», - вказує автор.
Він зазначає , що хоча український ринок уже наповнений виробниками дронів, виявився і великий недолік – багато з них є малоефективними й безнадійно застарілими, а на практиці потрібні уже нові технології, розвивати які потрібно було ще вчора.
«Чому ми відстаємо? Тому що у сфері дронів держава працює виключно фінансовими інструментами, прагнучи купити дрони якнайдешевше через закриті тендери на «Прозорро» й стимулювати розвиток технологій фінансуванням перспективних проєктів на майданчику Brave1…. Brave1 — дуже класний інструмент для мирного часу, але за умов тотальної війни йому не вистачає ні обсягів фінансування, ні рівня експертизи, ні якості менеджменту. І в цьому не винні менеджери Brave1, які, ймовірно, роблять усе можливе в межах своїх компетенцій і повноважень. Проблема в тому, що в Україні немає жодного державного органу, який би виробляв, формулював і провадив єдину державну політику в галузі дронів», - пише Касьянов та додає, що при такому підході будь-які проєкти з розвитку технологій матимуть хаотичний і безсистемний характер.