У грудні 2014-го саме закарпатці здавалися найбільшими державниками. 91,5% бачили майбутнє свого краю у складі унітарної централізованої України (для порівняння, серед галичан таких було не набагато більше половини, серед буковинців - трохи більше 2/3). Через п'ять років саме серед жителів цієї області виявилося найменше стійких унітарників - усього 26%. Їх кількість за ці роки зменшилася більш ніж у три з половиною рази.
Про це у своїй статті для DT.UA пишуть Володимир Кравченко та Сергій Рахманін. На їх думку, практично одностайна підтримка залізобетонної цілісності у 2014-му була, швидше за все, авансом постмайданній владі. І водночас страхом, що початок війни може призвести до розвалу держави. Як люблять жартувати на Закарпатті: "Ми - хутір, але хутір український".
"Через п'ять років страхів стало менше, розчарувань - більше. Те, що нині половина населення регіону виступає за децентралізацію, широкі повноваження місцевого самоврядування та масштабну бюджетну самостійність, - зрозуміло. У словосполученні "український хутір" акцент чітко переноситься на друге слово, при збереженому бажанні не відмовлятися від слова першого, - зазначають оглядачі. - Надії на Київ тут відчутно менше, ніж в інших регіонах Західної України. Саме закарпатці лідирують у списку тих, хто бачить свою область суб'єктом федерації у складі можливої федеративної України (8%, більш ніж дворазовий приріст менш як за п'ять років). Понад те - 4% ратують за приєднання до Угорщини (цифра не загрозлива, але, порівняно з груднем 2014-го, вона збільшилася у 13 разів)".
Детальніше про соціологічне дослідження DT.UA на заході України читайте у матеріалі Володимира Кравченка і Сергія Рахманіна "Геть від Києва!" в тижневику "Дзеркало тижня. Україна".