Дзеркало тижня
«ГЕТЬ ВІД КИЄВА?»
Сергій Рахманін
перший заступник головного редактора "Дзеркала тижня. Україна"
Володимир Кравченко
оглядач відділу міжнародної політики "Дзеркала тижня. Україна"
Єдність країни знову випробовують на міцність.
Нові виклики не помітні неозброєним оком, але від того не менш небезпечні.
Якщо влада їх ігноруватиме — потенційні ризики можуть перетворитися на реальну загрозу.
Нові виклики не помітні неозброєним оком, але від того не менш небезпечні.
Якщо влада їх ігноруватиме — потенційні ризики можуть перетворитися на реальну загрозу.
“
«Чи є привід говорити про загрозу сепаратизму не тільки на Сході, але й на Заході України? Чи є реальні передумови для розпаду держави?»
Це цитати з матеріалу DT.UA «Пісня про Батьківщину. Слова народні», яка побачила світ в переддень 2015 року. Тоді, спираючись на опитування громадської думки, проведене на нашій анкеті Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС), ми спробували допомогти нашим читачам зазирнути в невизначене майбутнє, підсумувавши уроки недавнього минулого і тверезо оцінивши тривожне сьогодення.
Питання, поставлені нами майже п'ять років тому, не втратили своєї актуальності й донині. Виникли нові: чи стала популярнішою ідея федералізму, як громадяни оцінюють децентралізацію, що набирає обертів?
Ще раніше, у квітні 2014-го, ми ініціювали дослідження так званої підкови ризику. Опитування КМІС показало, що настрої в Дніпропетровській, Херсонській, Запорізькій, Одеській, Харківській та Миколаївській областях доволі далекі від тих, на які розраховував Кремль, на той момент уже вкравши у нашої країни Крим.
І навіть «стріляючі» Луганська і Донецька області тоді продемонстрували цілком переборний, за грамотної роботи з ними, рівень проросійськості.
П'ять років тому багато шановних експертів заявляло, що опитування DT.UA доказово продемонструвало: ці області переважною більшістю асоціюють себе з Україною і, можливо, знизило анексійні апетити Путіна.
Дослідження грудня 2014-го, проведені КМІС у всіх регіонах країни, дали рясну поживу для міркувань політикам, економістам, соціологам, політологам, активістам і просто небайдужим думаючим громадянам. Найголовніше — отримані дані доказово спростували популярні тоді чутки про загрозу гіпотетичного «західного сепаратизму».
Вивчення громадської думки в Івано-Франківській, Львівській, Тернопільській, Закарпатській та Чернівецькій областях переконало: попри масове отримання паспортів сусідніх держав і активізацію трудової міграції населення Закарпаття, Буковини і Галичини однозначно позв'язує свою долю з Україною.
Через п'ять років DT.UA вирішило повторити опитування в західних областях, вважаючи, що за цей час низка чинників могла вплинути на настрої в регіонах.
Серед них:
1
наростання темпів трудової, і не тільки трудової, міграції (цю проблему DT.UA разом із КМІС також досліджувало у своєму проекті «Кровотеча»)
2
загострення історичних дискусій з Польщею і мовних з Угорщиною
3
публічне обговорення наявності в політиків, які представляють сусідні держави, територіальних претензій до України (зокрема, заяви депутата польського Сейму від «Громадянської платформи» Славоміра Нітраса щодо пропозиції прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана захопити українські землі і поділити їх між його країною та Польщею)
DT.UA вирішило повторити запитання, які ставили жителям п'яти західноукраїнських областей 2014 року, додавши лише два нові — «Якими мовами ви би хотіли, щоб володіли ваші діти для досягнення успіху?» і «В яких країнах на цей час працюють ваші родичі?».
Переконані в тому, що такі соціологічні опитування приносять практичну користь тим, від кого в нашій державі залежить ухвалення життєво важливих рішень, ми вважали особливо важливим оприлюднити наше дослідження у період болісної зміни політичних еліт. Ми мали намір відстежити динаміку настроїв і оцінити ступінь реальної/можливої загрози регіонального розколу.
Всеукраїнське дослідження поглядів населення жителів трьох регіонів — Галичини (Івано-Франківська, Львівська, Тернопільська області), Буковини і Закарпаття — проводилося КМІС з 22 по 30 квітня поточного року. Опитано 800 респондентів, старших за 18 років, статистична похибка — 5% для Галичини, 7,2% для Закарпаття і Буковини.
