Нещодавно бібліотечному фонду Національної наукової сільськогосподарської бібліотеки Національної академії аграрних наук України (ННСГБ НААН) вдалося отримати залишки історично цінних документів (понад вісім тисяч видань) із науково-технічної бібліотеки колишнього Українського науково-дослідного інституту цукрової промисловості (УкрНДІЦП). Серед них — книги та періодика з питань виробництва й переробки тростинного та бурякового цукру й цукрової промисловості, вартість яких для фахового середовища світу є неоціненною. Видання унікальні й, без сумніву, в майбутньому зможуть претендувати на статус національного надбання.
Історія появи та функціонування УкрНДІЦП є яскравим відображенням різних епох і передусім економічного зростання нашої країни, її науково-технічного прогресу, суспільно-політичного та культурного життя. Установа подолала складний шлях становлення та розвитку через неодноразові політизовані зміни не лише назви, а й підпорядкування. Задум щодо створення центру, який виконував би завдання високоефективної цукрової промисловості, виник іще наприкінці 1800-х років серед членів Київського відділення Російського технічного товариства (розміщувалося за адресою: Київ, вул. Олеся Гончара, 55Б). Але комплексно ідею було втілено в життя лише 1923 року шляхом організації науково-дослідної кафедри технології сільськогосподарських виробництв Укрголовнауки НКО УСРР при Київському політехнічному інституті (нині — НТУ України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»), який готував фахівців для цукрової галузі. При ній діяла й службова книгозбірня.
Зазначимо, що у фондах науково-технічної бібліотеки станом на 2004 рік налічувалося 250 тисяч одиниць зберігання. Серед них — єдине у світі видання, в якому узагальнено багаторічний досвід вітчизняної і зарубіжної цукрової промисловості «Энциклопедия свеклосахарного производства» професора М.Зуєва; книга голови Комітету цукроварів М.Шишкова «Обозрение свеклосахарного производства с подробным описанием всех работ при возделывании свекловицы и добывании сахара» (1855) та Д.Менделєєва «Сахарное производство» (1862); перша бібліографія з цукрового виробництва, укладена редактором «Земледельческого журнала» С.Масловим; перше «Статистическое обозрение свеклосахарных заводов по сведениям, собранным в 1848 г.», надруковане в «Журнале мануфактур и торговли» (1849); повний комплект «Ежегодника по сахарной промышленности Российской империи», який був започаткований у 1870-х роках за ініціативи Київського відділення Російського технічного товариства як систематичне видання статистичних відомостей про цукрові заводи Російської імперії. Тут друкували праці відомих учених, які зробили вагомий внесок у розвиток науки й техніки цукрового виробництва, зокрема одного з перших спеціалізованих учених і очільника наукових досліджень із цукробурякового виробництва в Україні професора І.Кухаренка (1880‒1938). У фондах науково-технічної бібліотеки інституту зберігалися для ознайомлення та вивчення науковцями понад 90 тисяч книжок і багаторічних підшивок журналів вітчизняних і зарубіжних видавництв, присвячених цукровій промисловості та суміжним галузям знань; повне зібрання робіт інституту; унікальні довідкові видання — універсальні зарубіжні та вітчизняні енциклопедії; окремий фонд рукописних матеріалів, що налічував понад дві тисячі одиниць зберігання; перші підручники й атласи креслень апаратури та обладнання цукрових заводів тощо.
Серед цих видань були також видання берлінського Музею цукру — репараційна данина Німеччини після Другої світової війни. Приблизно 830 раритетних книжок і журналів (датовані 1840 роком), за якими далекого 1945-го до Берліна за спеціальним державним дорученням приїздили представники «Цукрового інституту» В.Новіков і М.Халемський. 2013 року десь навіть «детективним» шляхом із Києва до бібліотеки Берлінського технічного університету повернуто 713 томів спеціальної колекції технології цукру. На сьогодні 132 книги з них оцифровані й демонструються на сайті бібліотеки Берлінського технічного університету як «Спеціальна колекція технології цукру».
З липня 2004 року для установи та її колективу настали складні часи. На виконання розпорядження Кабміну №452-р (452-2004-р) інститут було переміщено в приміщення п’ятого корпусу Інституту технічної теплофізики НАНУ за адресою: Київ, вул. Булаховського, 2.
З листа Мінкульту України від 4 листопада 2015 року №2366/10-3/14-15 відомо, що з 2011 року установа відключена від опалення, електроенергії, водопостачання. З 2013-го — не фінансується, працівники, зокрема бібліотечні, відсутні. Бібліотечний фонд зберігався в жахливих умовах, почасти — просто на підлозі в стосах. Картотеки не було.
З 2014 року я особисто неодноразово звертався в усі інстанції й насамперед до кожного нового міністра агрополітики України з проханням посприяти передачі фондів бібліотеки інституту до сфери управління НААН із подальшим закріпленням його за нашою установою, аби забезпечити належне їх зберігання і, головне, вирішити питання відкритості та вільного доступу до переміщених культурних цінностей. Лише листом від 7 лютого 2022 року №5 за підписом в.о. директора ДНУ Українського науково-дослідного інституту цукрової промисловості УкрНДІЦП Олени Кашперковської ми отримали відповідь-погодження. Відтак бібліотека отримала доступ до унікальних фондів.
Титанічними зусиллями співробітників нашої бібліотеки видання було перевезено до читальної зали, де їм забезпечили елементарні умови для просушки після майже двадцяти років знищення та забуття. Після цього вони пройшли наукове опрацювання й були внесені до окремої електронної бази даних (ЕБД) «Золотий буряк». Для цієї колекції відвели спеціальне двокімнатне приміщення, власними силами зробили в ньому ремонт. Придбали кондиціонери для забезпечення потрібної для збереження книг температури, ролети для затемнення вікон, спеціальні залізні стелажі. Через Міністерство культури та інформаційної політики України звернулися до Національного науково-дослідного реставраційного центру України (ННДРЦУ) по бактеріологічну оцінку наявності патогенних шкідників та грибку. Було проведено фахове обстеження стану самої колекції та окремих спеціально обладнаних приміщень, де вона зберігається; здійснено забір проб із книжок і навколишніх поверхонь. Далі — копітка робота в лабораторних умовах на базі ННДРЦУ: мікологічний аналіз, визначення чинників пошкодження, розроблення відповідних рекомендацій для їх усунення. Висновки та рекомендації фахівців доповнять загальну дорожню карту першочергових кроків із порятунку рідкісної, історично значущої скарбниці знань на цукрову тематику.
У залишках цієї колекції, що налічує 2162 примірники, а також інших з понад 8 тисяч перевезених книг та періодичних видань, представлені унікальні видання світової літератури з питань цукрового виробництва та найбільша кількість повних комплектів періодичних видань на цю тему англійською, голландською, італійською, німецькою, польською, російською, французькою, чеською та іншими мовами. На книжках стоять штампи Берлінського інституту цукрової промисловості, Центрального науково-дослідного інституту цукрової промисловості. Трапляються примірники з провенієнціями (власноручними авторськими записами, автографами), що свідчать про їх походження чи приналежність, та примітками фондоутворювачів. Є сподівання, що в процесі наукової обробки цих фоліантів буде віднайдено ще багато цікавого з історії як книг, так і їхніх авторів.
Під час опрацювання книг звернули увагу на їх оформлення, зокрема витіснений золотом буряк (від цього й виникла умовна назва колекції «Золотий буряк»). Історії походження цього логотипу ми наразі не з’ясували. Ще більший інтерес становлять наліпки на книгах у вигляді різнокольорових кружечків. У процесі дослідження з’ясувалося, що так німецькі бібліотекарі деталізували (шифрували) відділи, до яких належало видання: червоний — у книжці йдеться про цукрову промисловість, синій — про сільське господарство, жовтий — про техніку, зелений — про хімію та хімічну технологію.
Для розуміння унікальності переданих нам Фондом держмайна видань для світового фахового середовища почали здійснювати діджиталізацію колекції. Її стовідсоткове оцифрування є кінцевим результатом стратегічного плану щодо її збереження, доступності та отримання статусу національного надбання, який ми реалізуємо, навіть не дочекавшись «європейських змін», що їх ініціює урядовий законопроєкт «Про наукову і науково-технічну діяльність». Для початку спробували долучити до вирішення наших теперішніх проблем із колекцією німецьких колег із бібліотеки Берлінського технічного університету. В процесі діалогу відбувся телеміст, що мав на меті подальшу продуктивну співпрацю з організації збереження та забезпечення доступу до унікальної колекції видань «Золотий буряк». Співробітники ННСГБ НААН роблять усе можливе, щоб вона попри всі негаразди, пов’язані з війною, була збережена й доступна 24/7 незалежно від географії. Реставрація частини колекції потребує значних коштів, яких, на жаль, не маємо. Вже другий рік поспіль нам допомагають небайдужі. Через групу народних депутатів України звернулися до бюджетного комітету парламенту по фінансову допомогу. Та все-таки віримо, що й в Україні знайдуться меценати, які посприяють вирішенню питання. Чекаємо на кожного, завітайте до бібліотеки.