Напередодні російсько-терористичні війська чотири рази обстріляли позиції українських військових в Донбасі із заборонених Мінськими угодами мінометів і піхотного озброєння.
У районі відповідальності ОТУ "Схід" на Донеччині бойовики відкривали вогонь тричі. По захисниках Водяного випустили вісім мін 82-го калібру, на підступах до Павлополя гатили з великокаліберних кулеметів, Гнутового - з гранатометів різних систем і стрілецької зброї.
У районі відповідальності ОТУ "Північ" на Луганщині окупанти обстріляли українські укріплення у районі Кримського зі снайперської гвинтівки. Унаслідок ворожого обстрілу загинув один захисник України.
Крім того, напередодні у районі Хутора Вільного військова вантажівка ГАЗ-66 наїхала на вибуховий пристрій, імовірно протитанкову міну ТМ-62. Унаслідок вибуху один український військовий загинув на місці, ще один боєць дістав тяжке поранення.
Від початку доби 6 січня бандформування вогонь не відкривали, у Збройних сил України без втрат.
На зустрічі нормандської четвірки (Україна, Росія, Німеччина, Франція) у Парижі 9 грудня було погоджено повне припинення вогню до 31 грудня 2019 року. Однак на останньому в 2019 році засіданні Тристоронньої контактної групи в Мінську сторони не домовилися про дату чергового перемир'я.
Від початку російсько-української війни в Донбасі припинення вогню оборювалося на різних майданчиках вже 20 разів, однак жодного разу з вини окупантів не вдалося досягнути сталого "режиму тиші".
Через регулярні обстріли на сході України гинуть українські військові та мирні мешканці, гальмується відновлення цивільної інфраструктури, через що страждають українці в окупації і "сірій зоні". У 2019 році на фронті загинули 111 українських бійців, зокрема 42 військових і один мирний мешканець – під час оголошеного ще в липні "хлібного перемир'я".
Нагадаємо, упродовж червня-листопада на сході України відбулося розведення військ на трьох ділянках лінії зіткнення в Донецькій і Луганській областях: поблизу Станиці Луганської (26 червня), Золотого (29-31 жовтня), Богданівки та Петрівського (9-11 листопада).
Розведення військ в Донбасі й імплементація в українське законодавство "формули Штайнмаєра" були умовами Кремля для нової зустрічі в "нормандському форматі" на рівні лідерів країн-учасниць. Однак гарантувати дзеркальне відведення окупаційних військ у Кремлі відмовилися, до того ж президент РФ Володимир Путін пригрозив повернути бойовиків на ділянки розведення, якщо там будуть українські поліція та Нацгвардія.
Відведення ЗСУ почалося попри відсутність семиденного режиму "тиші" і регулярні обстріли бойовиків. Під час попередніх спроб розведення бойовики згодом повертались на залишені позиції.
Докладніше про розведення в Донбасі та прогнозовані наслідки цього кроку читайте в матеріалі Юрія Бутусова "Війна Зеленського: чи можна зупинити Путіна розведенням?" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".