Які вони - сьогоднішні підлітки, випускники-2020?? Чого хочуть? Що і як вибирають? Чого бояться? Чим мотивуються? Чого чекають від майбутнього? Про це в інтерв'ю DT.ua розповіла психолог, тренер особистісного зростання Дарія Шевченко, через руки якої пройшло більше трьох тисяч підлітків, включаючи тисячу глибинних інтерв'ю.
"Потрібно намацати природний каркас, на який підлітки зможуть спиратися, розвиваючи себе в майбутньому, - говорить Дарія Шевченко. - Що допомагає не тільки зрозуміти і прийняти себе, а й побудувати стратегію свого можливого розвитку. Варіанти стратегій. Години півтори триває наша бесіда. Питання побудовані так, щоб максимально зняти верхній шар, який підліток зазвичай звик відкривати соціуму. Ми йдемо глибше. А потім я аналізую відповіді. Можна сказати, що складаю пазли особистості, розбираючись у тому, де їй краще буде розвивати свої природні здібності. Ну, і вже в самому фіналі даю свої рекомендації. У списку зазвичай низка професій, які варто розглядати в першу, в другу чергу, а також узагалі не розглядати. Бо завжди є не твої сфери. Тут-таки - характеристика особистості із зазначенням акцентів, над якими треба або додатково працювати, щоб утримувати внутрішній баланс, або активно розвивати, рухаючись своїм шляхом".
"Програму адаптовано під різний вік починаючи з 10–15 років і закінчуючи окремою методикою для дорослих. Бо за роки практики я зрозуміла, що багато дорослих людей не розуміють і не знають себе, - стверджує Дарія Шевченко. - І навіть у 40 років людина може не здогадуватися, в якій сфері їй найкраще професійно розвиватися".
"Десь п'ять відсотків підлітків хочуть просто переконатися, що обрана професія їм підходить, - розповідає психолог. - І тут потрібне м'яке й невеличке коригування. Близько 75 відсотків роблять вибір, який надалі їм важко буде переглянути. Наприклад, перед вступом до вишу вони вибирають між професіями лікаря, програміста та економіста. Вибравши одну з можливостей, вони автоматично відмовляються від інших. Ну, і десь двадцять відсотків підлітків зовсім не розуміють, куди їм і навіщо йти".
"Парадокс у тому, що, живучи у своїх телефонах і пропускаючи через себе тонни інформації, підлітки цифрового покоління Z часто навіть не здогадуються просто погуглити і знайти якусь інформацію про професію, яка їх цікавить. Вони навіть в 11-му класі можуть довго й уперто чекати порад батьків. А одна дівчинка нещодавно попросила мене знайти їй професію, у якій вона буде стовідсотково успішною".
"Покоління Z часто бояться нового. Попри креативність, багато хто швидше вибере традиційний виш, ніж ризикне пошукати програму і грант під ту ж таки музичну освіту, - продовжує тренер. - І заради диплома і спокою батьків віддаватимуть час осоружному навчанню. Бо нове й незрозуміле не дає гарантій. Не забезпечує "стабільності". Але, хлопці й дівчата, яка стабільність? Немає більше стабільності! Це раніше можна було закінчити виш, піти працювати на завод, а потім і на пенсію вийти з того самого заводу. Під дружні оплески улюбленого колективу. А зараз світ живе проєктами. Один проект закінчується, і ти вже проходиш конкурсний відбір у наступний. Основне - це бути конкурентоспроможним. Навчатися протягом усього життя. Бути готовим увесь час підвищувати свою кваліфікацію, інакше спіймаєш облизня. Саме це я намагаюся пояснити підліткам", - закінчила Дарія Шевченко.
Раніше експерт заявила, що кількість байтів, яку обробляє мозок підлітків, старшому поколінню навіть не снилася
Детальніше читайте у матеріалі Інни Ведернікової "Дарія Шевченко. Наодинці із підлітками" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна"
Повну відео – версію інтерв'ю дивіться тут