Через війну, яку розпочала Росія, українці відмовилися від використання російської мови у побуті. Але вони не завжди правильно вживають слова. Видання NV розповіло, до якого роду належать такі слова, як «біль», «кава» та «ярмарок».
Іменник «біль» часто вважають жіночого роду. А насправді іменник «біль» має чоловічий рід.
Втім, в нашій мові є і слово «біль» жіночого роду, яке є омонімом.
Наприклад:
- «Дівчинонько, як біль біла, де свій розум діла?».
Тим, хто добре знає українську мову, відомо, що «кава» і належить до жіночого роду. Зокрема, ми кажемо «смачна кава», а не «смачний кава». В російській мові цей варіант навіть не розглядається — дискусії ведуться між чоловічим і середнім родами..
Згідно з однією з версій, слово кава походить від арабського «qahwa». Араби використовували це слово для позначення винних напоїв, а запозичення стало можливим через схожість впливу заварених зерен — так само назвали кавове дерево. Варто зазначити, що така форма слова використовується не тільки в Україні — мешканці Польщі та Хорватії також вживають її.
«Ярмарок» — це місце, де регулярно, в певний час року і в конкретному місці організовують торгівлю товарів / місце, де збирається багато людей або речей, і де панує шум, гамір, велика активність.
Допоможуть краще запам’ятати форму і рід цього слова такі стійкі вирази:
- «кінський ярмарок» — місце, де продають коней;
- «пташиний ярмарок» (або пташиний базар) — місце на морському узбережжі, де осідає велика кількість птахів;
- «контрактовий ярмарок» — торг, на якому укладають контракти на гуртову купівлю і продаж товарів.
Лайфхаків, "як російськомовному перейти на українську", вже безліч. І всі, хто хотів, уже давно ними скористалися, хоча й не завжди вдало. Соціологи свідчать, що чимало українців в обставинах російської агресії свідомо почали спілкуватись українською. Але, по-перше, деякі з цих спеціалістів прогнозують, що значна кількість таких ентузіастів знову відкотиться до звичної російської, щойно військова загроза спаде і ми повернемося до звичних умов життя. По-друге, деякі з цих "нових українців" говорять державною виключно в публічному просторі. Як українці розв'язують мовне питання – читайте у матеріалі журналіста з Херсону, фрілансера у сфері поліграфії Володимира Шишкова "Перехідний вік мови" на ZN.UA.