З перших днів війни, яку розпочала Росія, багато українців відмовилося від використання російської мови у побуті. Але часто вони помилково вживають суржик та не можуть правильно підібрати слова.
Видання «Апостроф» розповіло, чи можна вживати слово «благополуччя».
Щоб побажати своїм рідним та близьким всього доброго, українці часто використовують це слово, хоча в українській мові є щонайменше три правильні відповідники цього слова.
В Академічному тлумачному словнику української мови можна знайти тлумачення слова «благополуччя», але це слово є російською калькою, адже воно складається з російських «благо» та «получать», що в українському варіанті мало би звучати як «благоотримання», якого не знайдеш у словнику.
Водночас є три українські відповідники для «благополуччя»: добробут, достаток та гаразд (гаразди). Також можна замінити його на «щастя».
«Добробут» складається зі слів «добро» та «бути». Тому не «соціальне благополуччя», а «соціальний добробут», не «емоційне благополуччя», а «емоційний добробут».
У словнику української мови та в українській літературі можна знайти приклади вживання цих трьох відповідників:
- «Федір належав до тих людей, що найменше дбають про свій власний добробут» (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 63);
- «Жили ми при достатку, всього було доволі» (Марко Вовчок);
- «Сердечно бажаю Вам здоров'я та всякого гаразду» (Михайло Коцюбинський).
Лайфхаків, "як російськомовному перейти на українську", вже безліч. І всі, хто хотів, уже давно ними скористалися, хоча й не завжди вдало. Соціологи свідчать, що чимало українців в обставинах російської агресії свідомо почали спілкуватись українською. Але, по-перше, деякі з цих спеціалістів прогнозують, що значна кількість таких ентузіастів знову відкотиться до звичної російської, щойно військова загроза спаде і ми повернемося до звичних умов життя. По-друге, деякі з цих "нових українців" говорять державною виключно в публічному просторі. Як українці розв'язують мовне питання – читайте у матеріалі журналіста з Херсону, фрілансера у сфері поліграфії Володимира Шишкова «Перехідний вік мови» на ZN.UA.