Автономізація медичних закладів проводиться не для того, щоб пустити їх з молотка. Вони повинні почати працювати як економічні агенти, думати про те, як оптимізувати свою структуру, щоб відповідати сучасним вимогам. Іноді ми називаємо лікарнею те, що фактично не є лікарнею: там не можуть надати безпечну допомогу, і туди небезпечно потрапити. Під дією економічних стимулів це буде змінюватися. Але в цього некомерційного підприємства є власник - орган місцевого самоврядування, і він визначає, як саме витрачати кошти на основі фінансового плану підприємства.
Про це у інтерв'ю для DT.UA заявив голова Національної служби здоров'я України (НСЗУ) Олег Петренко. На його думку, таке підприємство на те й некомерційне, щоб увесь дохід спрямовувати на власний розвиток. А в медичного підприємства основним активом є професіонали. І керівники закладів, які не інвестують у професіоналів, зазнаватимуть втрат.
"Тому що пацієнти не обиратимуть таких закладів, що ми вже й спостерігаємо на первинці. Тож і гроші туди не йдуть. Конкурентне середовище формує такі обставини, які змушують власника, керівника закладу думати по-іншому", - зазначив голова НСЗУ.
Крім автономізації, за його словам, другою умовою є комп'ютеризація. Коли звітування - і про послуги на первинці, і щодо електронних рецептів, і щодо реімбурсації - відбувається тільки в медичній інформаційній системі (МІС), яка підключена до центрального компоненту електронної системи охорони здоров'я. Ці дані, доступні для аналізу, в тому числі з позиції моніторингу, збиратимуться про всі види послуг, і в результаті ми отримаємо реальну картину споживання медичних послуг.
"Ми маємо певну статистику захворюваності та поширеності хвороб, але не маємо реальної картини звернень до лікарів. Облік, що ведеться на папері, - сумнівної якості. Коли всі дані будуть в електронній системі - знатимем, яка ситуація насправді. Автономізація і комп'ютеризація - це базові складники реформи. Але є ще й інші", - каже Петренко. Це не тільки лікарі та медичні сестри, а і керівники, менеджмент, адже не всі готові до змін.
"Ми об'їздили всі регіони України, і після цих поїздок у мене склалося приблизно таке співвідношення: 30:30:30. Що це означає? На мій критичний погляд, 30 відсотків керівників зрозуміли нові умови і хочуть працювати за цивілізованими правилами, інші 30 відсотків налаштовані робити те, що їм скажуть, і є третина тих, хто не хоче нічого змінювати, їх цілком улаштовує статус-кво, тільки кажуть, щоб дали більше грошей", - вказує урядовець.
Він підкреслює, що місцева влада покликана приймати кадрові рішення в інтересах громади, а не за принципом кумівства. Успішні соціальні об'єкти вже є - люди отримали можливість працювати за правилами.
"Зі мною не можна домовитися, правила для всіх однакові. Зайдіть на наш сайт: усі оплати, всі договори, всі місця надання допомоги, всі сімейні лікарі, всі декларації - все це відкриті дані на дешбордах НСЗУ. І ця прозорість багатьох лякає, декому дуже не хочеться, щоб усе це виходило на загал, не хочеться втрачати вигоду, яку мали досі. Змінити систему непросто, але іншого шляху в України, якщо вона хоче долучитися до цивілізованих народів в охороні здоров'я, я не бачу", - додає Олег Петренко.
Детальніше про медичні гарантії від держави читайте в статті Лідії Суржик "Олег Петренко: "Зі мною не можна домовитися, правила для всіх однакові"" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".