Виступаючи перед журналістами цього тижня, президент України Володимир Зеленський обрав досить незвичний спосіб, щоб описати майбутнє своєї країни, коли сказав, що вона стане «великим Ізраїлем». За його словами, надія на побудову «абсолютно ліберальної держави» зникла. Їх витіснила реальність, в якій озброєні солдати будуть час від часу патрулювати кінотеатри й супермаркети.
«Я впевнений, що наша безпека буде «проблемою номер один» у найближчі 10 років», - додав Зеленський.
Російські сили відступили з околиць Києва. Це означає, що Україна успішно відбила першу фазу кремлівського вторгнення. Тож Зеленському саме час подумати, як підготуватися до наступної й потенційно набагато довшої фази війни. Але що він мав на увазі, коли говорив про «великий Ізраїль»? Про це в статті для Atlantic Council пише екс-посол США в Ізраїлі Деніел Шапіро.
З більш ніж в чотири рази меншим населенням і набагато меншою територією єврейська держава може здатися не найкращим прикладом для порівняння. Однак, якщо подивитися на регіональні загрози, з якими вона має справу, а також дуже мобілізоване населення, можна зробити висновок, що у країн більше спільного, ніж здається. Тож якщо Зеленський справді розглядає Ізраїль як модель для України, ось ключові речі, які варто було б запозичити.
Безпека понад усе. Кожен ізраїльський уряд обіцяє, що перш за все подбає про безпеку. І кожен уряд знає, що саме за цією сферою його будуть оцінювати. Прості громадяни, а не лише політики, пильно стежать за загрозами як з-за кордону, так і всередині країни. Більша частина суспільства робить свій вибір лише за цим одним критерієм.
Все населення грає роль. Ізраїльська модель заходить набагато далі бачення Зеленського про служби безпеки в громадському просторі. Більшість молодих дорослих ізраїльтян служать в армії. І багато з них після служби продовжують працювати у сферах, пов’язаних безпекою. Спільна мета об’єднує громадян, робить їх готовими до спільної жертви. Цивільні розуміють свою відповідальність за дотримання протоколів безпеки й внесок у спільну справу. Дехто навіть озброюється для цього (хоч і під пильним наглядом). Широкомасштабна мобілізація українського суспільства для колективної оборони свідчить, що країна має аналогічний потенціал. У своїх коментарях Зеленський повторив цю реальність, коли сказав, що джерелом безпеки буде «сила в кожному домі, кожній будівлі, кожній людині».
Самооборона - єдиний шлях. Якщо якийсь принцип і може проілюструвати доктрину безпеки Ізраїлю, то це те, що Ізраїль буде захищати себе сам. І в битвах не буде покладатися на жодну з країн. Трагедії єврейської історії закарбували цей урок глибоко в душі народу. Власна травма України, якій доводиться битися самостійно з набагато більшим агресором, підтверджує аналогічний висновок: не треба залежати від гарантій інших.
Однак, варто зберігати активне оборонне партнерство. Самооборона не означає повну ізоляцію. Ізраїль підтримує тісні зв’язки з партнерами, перш за все зі США, які надають щедру військову допомогу. А також з іншими країнами, з якими Ізраїль обмінюється даними розвідки, технологіями й тренуваннями. Попри те, що Україна навряд чи вступить в НАТО найближчим часом, вона може поглибити оборонне партнерство з країнами альянсу, отримати допомогу, зброю, розвідувальні дані, а також проводити тренування для підвищення самооборони.
Домінування розвідки. З перших днів свого існування Ізраїль багато інвестував у розвідувальні можливості, щоб мати можливості виявляти й стримувати своїх ворогів. А коли потрібно, завдавати удари, щоб захиститися від них. Україні доведеться оновити свої розвідувальні служби, щоб конкурувати з російськими можливостями й переконатися, що вона готова попередити й відбити російські атаки.
Технології - це ключ. Не зважаючи на те, що Ізраїль покладається на допомогу США, він також обирає власні технологічні рішення для вирішення багатьох найбільших викликів. Багаторівневі протиракетні системи, захист від безпілотників, технологія з виявлення тунелів - все це лише останні приклади. Україна вже стала домом для світлих технологічних умів. Вона знає краще, ніж будь-хто з її партнерів, які саме загрози нависають над нею. Інвестування у власні рішення дозволить Україні бути більш чутливою й адаптуватися до нових загроз.
Потрібно будувати інноваційну екосистему. Навчання високотехнологічним інноваціям, які багато ізраїльтян отримують під час служби в армії, розвиває також цивільну інноваційну екосистему. А це, в свою чергу, дозволяє розробляти нові технології у сфері безпеки. Україні не бракує талановитих програмістів і інженерів (багато з яких працюють на ізраїльські стартапи). Заохочуючи вільний обмін талантами й ідеями між цивільним й оборонним інноваційними просторами принесе довгострокову вигоду як для безпеки, так і для економіки.
Варто підтримувати демократичні інститути. Ізраїль все ще має справу з проблемою завершення його конфлікту з палестинцями, шукаючи спосіб, який би гарантував безпеку, а також поважав самовизначення палестинців. Але в самому Ізраїлі постійна зосередженість на безпеці не завадила йому зберегти демократичні інститути й практики. Зеленський, схоже, розуміє, що напруга триватиме ще довго й буде вимагати уваги. Однак, демократія є обов’язковою умовою.
«Авторитарна держава неможлива в Україні», - сказав він.
Як і Ізраїль у своїх ранніх війнах, Україна, схоже, змогла ліквідувати гостру загрозу для її існування. Але війна ще не закінчилася. Українська влада зможе впевнено розібратися з критичними викликами для національної безпеки й побудувати таку ж стійку державу, як і Ізраїль, якщо адаптує ізраїльські підходи до хронічних загроз.