57% українців підтримують ідею перейменування вулиць та інших топонімів, пов’язаних з РФ, Російською імперією та Радянським Союзом, свідчать результати соціологічного опитування, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва із соціологічною службою Центру Разумкова з 5 по 12 серпня серед 2024 респондентів на всій території України, окрім регіонів, які окуповані або на яких ведуться активні бойові дії.
Негативне ставлення до перейменування переважає лише у південних областях країни: 42% висловилися проти перейменування, 27% підтримало перейменування, 18% зазначили, що їм байдуже, і 13% не змогли відповісти на питання.
У східних областях, які не перебувають зараз під окупацією, більшість (44%) підтримує декомунізацію та дерусифікацію вулиць, проти виступає вдвічі менше респондентів (24%). У центральних та західних регіонах абсолютна більшість теж висловлюється за перейменування топонімів.
Молодші, формально більш освічені та заможні громадяни більше підтримують перейменування вулиць та площ, порівняно зі старшими, формально менш освіченими та незаможними громадянами. Проте серед усіх цих категорій громадян позитивне ставлення до перейменування абсолютно переважає над негативним.
39% опитаних, які назвали російську мову своєї рідною, теж підтримують декомунізацію та дерусифікацію топонімів, водночас третина серед таких опитаних (33%) виступає проти.
Українці, які негативно сприймають розпад Радянського Союзу, переважно негативно (52%) налаштовані до декомунізації та дерусифікації. Проте кожен п’ятий серед них (21% опитаних у цій категорії) все-таки готовий підтримати перейменування вулиць, ще 20% відповіли, що їм байдуже.
Як і СРСР, Росія має закладені в систему такі вади як гіперцентралізація, корупція тощо, що вкупі веде до інституційного занепаду та розпаду країни. Детальніше про це читайте у статті Івана Гісема «Розпад Росії: що про це думають на Заході».