Приблизно 9700 років тому група людей розбила табір на західному узбережжі Скандинавії. Вони були мисливцями-збирачами, які займалися риболовлею, полюванням і збиранням рослин у цьому регіоні.
Деякі підлітки жували смолу з дерев для отримання клею після того, як з'їли форель, оленину або фундук, повідомляє Science Alert. Один із них страждав від важкої інфекції ясен, тому у нього виникли проблеми з жуванням оленини та смоли.
Відновити таку докладну картину із життя стародавніх людей вчені змогли, провівши аналіз ДНК, що залишилася у смолі. Зараз цей регіон відомий як Хусебі Клев, він розташований на північ від Гетеборга у Швеції. Археологи вперше розкопали його на початку 1990-х років і виявили близько 1849 крем'яних артефактів та 115 шматків смоли (мастики).
Радіовуглецеве датування показало, що вік цієї стоянки становить від 10200 до 9400 тисяч років. Вік одного зі шматків смоли – 9400 років.
На деяких шматочках смоли знайшли відбитки зубів, які вказали на те, що їх жували діти чи підлітки. Жувальні грудки з відбитками зубів та пальців часто знаходять на стоянках мезоліту.
Проаналізовані під час дослідження грудочки складаються з берестяної смоли, яка використовувалася як клей під час виготовлення кам'яних знарядь, починаючи із середнього палеоліту. У традиційних спільнотах її часто жували в розважальних або цілющих цілях.
Відомо, що у багатьох частинах світу аналогічним чином використовувалися різні речовини зі подібними властивостями, такі як смоли хвойних дерев, природний бітум та інші смоли.
У деяких смолах половина видобутої ДНК була людською. І це одні з найдавніших зразків геному людей, які населяли Скандинавію. Частина смоли містить чоловічу людську ДНК, а інша – жіночу. Це свідчить про те, що підлітки обох статей брали участь у створенні клею зі смоли.
Більшість нелюдської ДНК належала бактеріям і грибам, які оселилися в смолі після того, як її викинули. Але деякі бактерії жили в роті людини, яка жувала смолу, а також у їжі, яку вона їла перед цим.
Вчені відзначають, що змогли виявити бактерії, які зазвичай зустрічаються у мікрофлорі рота людини. Крім того, були виявлені організми, які викликають руйнування зубів та карієс, а також системні захворювання, такі як Hib-інфекція та ендокардит. Були також бактерії, які можуть спричинити абсцеси. Але їхня кількість відповідала тій, що зустрічається в організмі здорової людини.
Разом з тим, дослідники виявили безліч бактерій, пов'язаних з розвитком серйозного захворювання ясен – пародонтитом. Аналіз за допомогою штучного інтелекту показав, що дівчинка, яка жувала один із шматочків смоли, з ймовірністю 75% страждала на це захворювання.
Вченим також вдалося виявити ДНК великих тварин, таких як олені, риб (кумжі), а також фундука. Ймовірно, вона потрапила в смолу, оскільки підлітки їли ці продукти перед тим, як почати її жувати.
Раніше вчені заявили, що неандертальці могли не бути окремим видом. За словами дослідників, можливо варто говорити про окрему форму людини.