З 1970 року популяції ссавців, птахів, амфібій, рептилій і риб у всьому світі скоротилися в середньому на дві третини. Серед основних причин скорочення популяцій - ті ж причини, які ведуть до появи зоонозних хвороб, свідчать результати звіту «Жива планета 2020», опублікованого Світовим фондом дикої природи (WWF).
Індекс дикої природи, який був запропонований Лондонським зоологічним товариством, вказує на те, що фактори, які, ймовірно, підвищують вразливість планети до пандемії, привели до скорочення популяцій хребетних тварин в період з 1970 по 2016 рік у середньому на 68%. Серед таких факторів, зокрема, - зміни в землекористуванні та використанні диких видів і торгівля ними.
Відзначається, що такі висновки зроблені на основі аналізу даних про стан 4392 видів і 20811 популяцій. Зміна відсотка індексу відображає середню пропорційну зміну в розмірі популяції тварин за 46 років, а не кількість втрачених особин.
Серед видів під загрозою зникнення, які наводяться в Звіті як приклади, - східна рівнинна горила, кількість особин якої в Національному парку Кагузі-Біега в Демократичній Республіці Конго знизилося на 87% в період між 1994 і 2015 роками в основному через браконьєрство. А також сірий папуга, чисельність популяції якого в південно-західній частині Гани впала на 99% в період з 1992 по 2014 роки через вилов птахів для торгівлі і втрату місця існування.
Індекс живої планети, який відстежує майже 21 тисячу популяцій чотирьох тисяч видів хребетних в період з 1970 по 2016 роки, також показує, що популяції диких тварин в прісноводних системах скоротилися на 84%. Один із прикладів - популяція осетра китайського, яка скоротилася на 97% в період між 1982 і 2015 роками через спорудження гребель.
Експерти WWF-Україна відзначають, що проблема руйнування природних екосистем актуальна і для нашої країни. У деяких областях України орні землі складають 80% територій.
Відзначається також, що в нашій країні не проводять дослідження чисельності популяцій тварин і рослин, які дали б уявлення про зміни їхніх розмірів в національних масштабах. Вчені здійснюють моніторинг стану лише дуже обмеженого числа видів. Моніторинг не охоплює навіть ті з них, які охороняються Червоною книгою України та міжнародними угодами.
У той же час відбувається неконтрольований відстріл тварин браконьєрами (зокрема рисі, ведмедя бурого, лося), основним мотивом якого, згідно з дослідженнями WWF-Україна, є бажання отримати трофей і самоствердитися. Великі тварини з низьким репродуктивним потенціалом, які мають комерційну цінність, страждають найбільше. Дані про стан популяцій рисі і ведмедя за останні 10 років свідчать про те, що їхня чисельність не росте, не дивлячись на тривалий охоронний статус (ведмідь включений до Червоної книги України в 2003 році, рись - в 1994-м).
Підписуйтесь на наш Telegram-канал з новинами технологій і культури.
Раніше вчені з Гетеборзького університету в Швеції підрахували, скільки видів ссавців може зникнути до 2100 року. Згідно з їхніми підрахунками, до кінця століття загинуть від 502 до 610 видів, основна причина - діяльність людини, яка підвищує темпи вимирання.