UA / RU
Підтримати ZN.ua

ВООЗ не виявила доказів шкоди від мікропластика у воді

Частинки пластику понад 150 мікрометрів не затримуються в організмі.

Всесвітня організація охорони здоров'я заявила про те, що переконливих доказів шкоди від мікропластика, який міститься у питній воді, виявити не вдалося. Разом з тим, більшість досліджень, присвячених цьому питанню, не задовольняють критеріям якості, повідомляє N+1.

Співробітники організації проаналізували 52 публікації, присвячені впливу мікропластика у воді, і виявили, що більшість з них низької якості. Тільки чотири з них, опубліковані в 2017 і 2018 роках, відповідали необхідним критеріям якості: позитивний і негативний контроль, методи відбору і обробки проб, виявлення досліджуваного полімеру.

Шкода від пластику, хімічних забруднювачів і патогенів, які потрапляють в організм разом з ним, виявилася не доведеною. Наприклад, у мишей, які пили воду з мікропластиком, спостерігалися запалення печінки. Разом з тим, вміст часток пластику у воді був у п'ять разів вище, ніж у водопровідній. В іншій роботі ті ж автори вивчали шкоду хімічних забруднювачів, що потрапляють в організм мишей разом з пластиком, але знову концентрації мікропластика, яким годували тварин були в 100 разів вищими, ніж у водопровідній воді. При цьому вчені використовували суміш органічних речовин, тому шкоду від кожного з них окремо вони не відстежили.

Дослідження, проведені Європейським агентством з безпеки харчових продуктів і Продовольчою і сільськогосподарською організацією ООН, показали, що частинки пластику розмірами більше 150 мікрометрів, ймовірно, не затримуються в організмі, а відразу виводяться з сечею та фекаліями, а більш дрібні частинки організм поглинає в невеликих кількостях (≤0,3 відсотка). Більш пильну увагу варто звернути на наночастинки, розмірами менше 0,1 мікрометра - в організмі затримується до 7% таких частинок. Але з упевненістю говорити про шкоду нанопластика поки не можна, оскільки для цього недостатньо даних.

Автори доповіді вважають, що обмежити потрапляння мікропластика до питної води цілком можливо. Для цього потрібно використовувати менше пластику, поліпшити програми утилізації пластикових відходів і ретельніше очищати стічні води, які є основним джерелом забруднення питної води мікропластиком та іншими видами забруднень. За даними ВООЗ, 20% стічних вод не піддаються навіть другому етапу очищення. У той час як найбільш ефективна очистка від мікропластика відбувається на третьому етапі очищення, наприклад, під час ультрафільтрації.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал з новинами технологій та культури.

Раніше вчені з фонду Ocean Cleanup Foundation провели нову оцінку Великої тихоокеанської сміттєвої плями і заявили про те, що її розміри в три рази перевищує територію Франції.