Група 3 з Університету Британської Колумбії (Канада) спільно з колегами з Інституту Макса Планка (Німеччина) виявила надпровідність у покритому літієм моношарі графена. Температура, при якій матеріал переходить в надпровідний стан, склала 5,9 кельвін.
Зразки графена вирощували на підкладці гексагонального карбіду кремнію, на який у вакуумі осаджували атоми літію. Отриманий зразок досліджували методом фотоелектронної спектроскопії з кутовою роздільною здатністю (дозволяє вивчити енергію зон провідності в матеріалі), який показав "уповільнення" електронів по мірі руху по поверхні зразка. За словами авторів, це свідчить про наявність електрон-фононної взаємодії, що приводить до утворення Куперовських пар електронів, відповідальних за надпровідність. Температура переходу в надпровідний стан покритого літієм моношару графіту склала 5,9 кельвін.
Надалі команда планує підтвердити результати шляхом прямого вимірювання втрати електричного опору, а також перевіркою ефекту Мейснера (витіснення магнітного поля з об'єму надпровідника).
Практично одночасно з цією роботою двом іншим групам вчених вдалося виявити надпровідність графена. Зокрема, група вчених з університету Согюнван у Південній Кореї виявила ефект надпровідності в кількох пов'язаних графенових шарах, допованих літієм. Виміряна за спостереження ефекту Мейснера температура переходу склала 7,4 кельвін. А ось групі з Університету Манчестера, в яку входить нобелівський лауреат Андрій Гейм, вдалося виявити надпровідність в графені, допованім кальцієм (при температурі переходу 6 кельвін).
Графен представляє собою двовимірну плоску сітку, що складається з атомів вуглецю. Він відрізняється високою механічною міцністю (на розрив в 200 разів міцніше сталі), а також рекордно високими теплопровідністю і рухливістю носіїв заряду, що робить його перспективним матеріалом для створення наноелектроніки. Експериментальне підтвердження надпровідності графена відкриває нові перспективи використання нанорозмірних квантових пристроїв.
Раніше вченим вдалося створити матеріал, який отримує властивості надпровідника вже при температурах, які можна знайти в найбільш холодних районах Арктики.