Вчені заявили, що масове вимирання морських істот може бути пов'язане з рухом континентів. За словами дослідників, положення континентів могло наповнити воду киснем, необхідним для життя, а їхній рух міг призвести до зворотного ефекту, повідомляє Scitechdaily.
«Континентальний дрейф здається таким повільним, ніби він не може привести ні до чого радикального, але коли океан знаходиться в розквіті, навіть, здавалося б, незначна подія може спричинити масову загибель морського життя», — заявив один з авторів нового дослідження Енді Ріджвелл, геолог Каліфорнійського університету у Ріверсайді.
Зворотний потік виносить поживні речовини, що виділилися з органічних речовин, що затонули, назад на поверхню, де вони сприяють зростанню планктону. На сьогоднішній день океани Землі багаті на різноманітні види риб та інших тварин, життя яких підтримується як безперервним постачанням киснем з глибин, так і органічними речовинами з поверхні.
Нове дослідження показало, що ця циркуляція кисню і поживних речовин може припинитися. Вчені використали комп'ютерне моделювання, щоб дізнатися, чи рух континентів впливає на цю циркуляцію. І з подивом виявили, що такий вплив справді присутній.
«Багато мільйонів років тому, незабаром після того, як в океані зародилося життя, вся глобальна циркуляція океану, здавалося, періодично припинялася. Ми з подивом виявили, що рух континентів може призвести до того, що поверхневі води та кисень перестануть опускатися, і, можливо, різко вплинути на те, як розвивалося життя на Землі», - заявив Ріджвелл.
Досі моделі, які використовувалися для вивчення еволюції морського кисню за останні 540 мільйонів років, були відносно простими та не враховували циркуляцію океану. У цих моделях аноксія океану - часи, коли кисень в океані зникав - припускала падіння концентрації кисню в атмосфері.
За словами провідного автора дослідження Александра Поля, вчені раніше припускали, що зміна рівня кисню в океані відображає аналогічні процеси в атмосфері. Нова робота вперше використала модель, в якій океан був представлений у трьох вимірах і в якій враховувалися течії. Модель показала, що колапс глобальної циркуляції води міг призвести до різкого поділу рівнів кисню на верхніх та нижніх глибинах.
Цей поділ означав, що все морське дно, за винятком мілководних ділянок поблизу узбережжя, повністю втратив кисень на багато десятків мільйонів років, аж приблизно до 440 мільйонів років тому. За словами вчених, це означало смерть для всіх істот, які не могли підпливти ближче до поверхні води. Проте в атмосфері все ще спостерігалася достатня кількість кисню.
Автори нової роботи не вказують, чи може щось подібне повторитись у майбутньому, і коли. Визначити, коли станеться колапс, а також те, що спричинить його, доволі важко.
Разом з тим, існуючі кліматичні моделі підтверджують, що глобальне потепління, що посилюється, послабить циркуляцію океану, а деякі моделі навіть передбачають можливий колапс гілки циркуляції, що починається в Північній Атлантиці.
За словами Ріджвелла, теоретично, надзвичайно тепле літо чи ерозія порід може запустити каскад процесів, які «змінять життя у тому вигляді, в якому ми знаємо його зараз».