Команда астрономів заявила, що знайшла спосіб, за допомогою якого можна передбачити швидку смерть зірки. За словами дослідників, поява довкола червоного гіганта тонкої оболонки з матеріалу свідчить про те, що вона незабаром може вибухнути, повідомляє Space.com.
Коли потужна зірка наближається до закінчення свого життя, вона проходить через кілька стадій. Ядро переходить від синтезу водню до синтезу важчих елементів, наприкінці цього процесу у ядрі утворюється залізо. Оскільки цей елемент виснажує енергію, а чи не вивільняє її, це закінчується смертю зірки. В результаті вона «вивертається навиворіт» у вражаючому вибуху, який називається надновою.
Але незважаючи на те, що в глибині відбуваються такі кардинальні процеси, зовні важко сказати, що щось твориться. Зрозуміло, що ближче до кінця життя такі зірки збільшуються в розмірах, а також стають надзвичайно яскравими.
Найбільш яскравим прикладом подібної зірки є Бетельгейзе. Якби це світило можна було помістити до центру Сонячної системи, воно зайняло весь простір до орбіти Юпітера. Бетельгейзе може вибухнути надновою будь-якої миті. Але в астрономічних рамках «будь-який момент» може тривати мільйони років. І точніше передбачити вибух наднової було неможливо.
Тепер учені заявили, що вибух наднової можна передбачити за кілька років. Для цього вони вивчили кілька наднових рідкісного типу II-P. На відміну від інших наднових, ці вибухи залишаються яскравими ще довгий час після початкового спалаху.
У кількох каталогах вчені знайшли знімки зірок до того, як вони вибухнули, всі вони на той момент були червоними гігантами, схожими на Бетельгейзе. Це очевидна ознака того, що саме такі зірки залишаються головними претендентами на вибух наднової.
Вважається, що зірки, які проходять через такі вибухи, перед цим покриваються тонкою оболонкою матеріалу. Така пелена значно щільніша, ніж та, що оточує Бетельгейзе на даний момент. Саме через нагрівання цього матеріалу ударною хвилею тривалий час зберігається яскравість зірки.
Але скільки часу потрібно те щоб сформувати таку оболонку? У ході дослідження вчені вивчили дві моделі. В одній з них з поверхні зірки дув надшвидкісний вітер, який повільно відокремлював її частини, внаслідок чого «кокон» формувався протягом десятиліть. У другій моделі зірка пережила вибух до масштабного вибуху надновою, через що величезні обсяги матеріалу було перенесено на орбіту менш як за рік.
Потім дослідники вивчили те, як поява такого матеріалу вплине зображення зірки. Коли подібна пелена з'являється, вона призводить до потьмарення світила.
Оскільки вчені мають зображення зірок за десятки років до того, як вони вибухнули надновими, дослідники дійшли висновку, що модель повільного перенесення речовини не працює. Інакше зірка була б затемнена.
На думку дослідників, це означає, що протягом кількох років після того, як навколо зірки з'явиться завіса матеріалу, вона може вибухнути надновою.