Вчені заявили про те, що отруту павука Argiope lobata, яка є нешкідливою для людини, можна використовувати для блокування рецепторів нейронів. Що, в свою чергу, може допомогти створити препарат для лікування багатьох нейродегенеративних захворювань, повідомляє "Популярная механика".
Швидка передача сигналу між нейронами мозку людини в переважній більшості випадків відбувається за рахунок викиду нейроном спеціального сигнального з'єднання - нейромедіатора, який впливає на нейрон, що приймає. Нейромедіатор глутамат (глутамінова кислота) активує нейрони за рахунок приєднання до спеціальних білків, вбудованих в мембрану - глутаматних рецепторів - та відкриття в них іонного каналу, який пропускає позитивно заряджені іони.
Відкриття каналів глутаматних рецепторів призводить до деполяризації мембрани і виникнення потенціалу дії, що потім поширюється по відростках нейрона. При захворюваннях нервової системи відбувається надмірна активація глутаматних рецепторів, особливо тих, які добре проводять кальцій. Попадання в нейрони, що приймають, занадто великої кількості кальцію запускає процеси апоптозу і призводить до загибелі нервових клітин. Тому стоїть завдання розробки спеціальних блокаторів для регулювання цього процесу.
У ході дослідження вчені вивчили молекулярну структуру комплексу глутаматного рецептора з трьома блокаторами, включаючи природний токсин аргиопін з отрути павука-кругопряда Argiope lobata і два штучних з'єднання.
"Отримана інформація може бути використана для створення селективних блокаторів глутаматних рецепторів, які пропускають іони кальцію і є важливою фармакологічною мішенню в цілому ряді захворювань, включаючи бічний аміотрофічний склероз (хвороба Шарко), епілепсію, загибель нейронів при ішемії і нейродегенерацію при хворобах Альцгеймера і Паркінсона", - заявила Марія Елшанська з Колумбийкого університету.
Раніше вченим вдалося виявити випадки зараження хворобою Альгеймера. Хвороба була занесена в організм разом з гормонами росту людини. Таким чином розслідування встановило, що медичні процедури можуть бути джерелом зараження смертельною хворобою, яка до цього вважалася незаразною.