Вчені заявили про те, що Юстинианова чума та "Чорна смерть", яка вразила Європу кількома століттями пізніше, були спричинені різними штамами однієї і тієї ж бактерії. Висновки вчених були зроблені на підставі виділення ДНК збудника хвороби з решток людей, які жили у VI столітті нашої ери.
Біологи вивчили людські рештки, знайдені в Альтенердингу - стародавньому похованны, розташованому недалеко від Мюнхена. Вченим вдалося відновити геном чумної палички (Yersinia pestis), яка викликала Юстиніанову пандемію. Вони також проаналізували однонуклеотидні поліморфізми - відмінності в ДНК, які виникли внаслідок точкових мутацій (змін окремих нуклеотидів).
Дослідники встановили, що у штаму Y. pestis, який відповідав за першу пандемію, є мутації, що зачіпають три гена - nrdE, fadJ і pcp. Останні мають вирішальне значення для вірулентності (здатності заражати організм) бактерії. Крім того, було встановлено, що Юстиніанова чумна паличка відрізняється від штаму, який викликав "Чорну смерть", унікальними генетичними особливостями. Це свідчить про те, що два різновиди бактерії мають незалежне походження і є далекими родичам.
Юстиніанова чума почалася у 541 році і швидко поширилася по всій Азії, Північній Африці і Європі. Згідно з історичними свідченнями, в Константинополі щодня вмирали близько десяти тисяч чоловік. Пандемія бубонної чуми "Чорна смерть" пройшла в середині XIV століття по Азії, Європі та Північній Африці. За оцінками, від неї загинуло близько 60 мільйонів чоловік.
Раніше вчені встановили, що перша пандемія чуми була на Землі ще в V-IV тисячолітті до нашої ери. В ході досліджень було виявлено, що сім чоловік були заражені чумною паличкою. Упорядкувавши геном чумних паличок, вчені прийшли до висновку, що шість найдавніших з них не були схожі на середньовічну бубонну чуму, звану "чорною смертю": у даних бактерій були відсутні гени pla і ymt, що грають ключову роль у поширенні чуми.