Вчені з Тюбінгенського університету, Кембриджського університету та інших установ вперше представили перші надійні результати генетичного аналізу єгипетських мумій. У ході дослідження вчені проаналізували ДНК 151 мумії з колекцій Тюбінгенського університету і Фелікса фон Лушана.
Дослідники розділили мумії на три періоди: прептолемеївський, птолемеївський і римський. На першому етапі автори, шляхом комп'ютерної томографії, оцінили вік і стан 30 мумій з м'якими тканинами, що збереглися. Згідно з підсумками, більшість з них померли в зрілому віці і мали значні деформації дентину. На думку вчених, це пов'язано з раціоном - переважно зерновою їжею з частинками піску.
Після цього вчені вивчили геном мумій за допомогою високопродуктивного секвернування. З м'яких тканин, кісток і зубів вчені витягли і ампліфікували мітохондріальну і ядерну ДНК (мтДНК і яДНК) і за допомогою програми schmutzi виключили продукти полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) з часткою забруднення більше 3%. Завдяки програмі BEAST мтДНК дозволила визначити розмір популяції: залежно від періоду, в межах 1300-річного інтервалу, в регіоні, ймовірно, мешкали від 48 000 до 310 000 людей. Порівняння з ефіопськими і єгипетськими зразками виявило відмінність мтДНК: геном сучасних єгиптян містив більше африканських ліній. За складом яДНК стародавні єгиптяни виявилися ближчими до європейських і близькосхідних популяцій.
Разом з тим, дрейф генів показав, що найбільш тісно жителі Давнього Єгипту були пов'язані з представниками неоліту і бронзового століття Леванту, а також неоліту сучасних Туреччини і Європи.
Раніше вчені встановили, що поховальна маска Тутанхамона спочатку була зроблена для Нефертіті. Відкриття були зроблені під час робіт з відновлення маски Тутанхамона: в результаті нещасного випадку у неї відпала борідка, яку довелося екстрено приклеювати на місце.