Вчені NASA підтвердили існування в атмосфері супутника Сатурна вінілцианіду, який може бути основою клітинних мембран у мікроорганізмів, що можливо, що мешкають у вуглеводневих морях Титану, повідомляє Phys.org.
Клітинні мембрани у земних організмів містять фосфоліпіди - молекули, що складаються з полярної (розчинного у воді) "головки", що містить атом фосфору, і двох неполярних хвостів із залишків жирних кислот. Така структура сприяє утворенню еластичної оболонки у клітин. Однак у гіпотетичних мікроорганізмів, чия життєдіяльність заснована на метані, а не на воді, мембрана повинна складатися з інших сполук, наприклад винилцианида.
Наголошується, що якщо існування метанового життя буде підтверджено, це відкриє нові можливості для пошуку живих організмів на інших планетах.
Сліди вінілцианіду були виявлені на висоті 200 кілометрів, найбільша їхня концентрація спостерігається над південним полюсом Титану. При низьких температурах (мінус 179 градусів Цельсія), характерних для Титану, вінілцианід повинен концентруватися в краплі і падати на метанові озера.
За допомогою комп'ютерного моделювання вчені встановили, що в морі Лігеї в північній півкулі Титану вінілцианіда повинно бути достатньо для формування 10 тисяч клітин в одному кубічному сантиметрі. Це в 10 разів більше мікроорганізмів, ніж бактерій в прибережних районах земних океанів.
Раніше команда місії Cassini припустила, що у морях на Титані, можуть існувати сильні течії, викликані великими потоками сонячної енергії.