Вчені провели дослідження, яке дозволило їм визначити, чому були закинуті знамениті мідні копальні в ізраїльській пустелі Негев. Вони заклали основу для появи легенди про знамениті золоті копальні царя Соломона, повідомляє Live science.
За словами дослідників, люди залишили копальні через те, що використали всі рослини, що підходили для виготовлення деревного вугілля, необхідного для плавки. У ході дослідження вчені вивчили фрагменти деревного вугілля із древніх печей у долині Тимна неподалік Ейлата, де з XI по IX століття до н.е. процвітала мідна промисловість.
Дослідники з'ясували, що якість деревини, що використовується для виготовлення вугілля, погіршилася протягом 250 років функціонування шахт та плавильних заводів, оскільки люди використали всі оточуючі ракитники та акації, і почали використовувати стовбури пальм.
Приблизно до 850 року до нашої ери мідні копальні закинули, а нежива пустеля, що залишилася навколо, не використовувалася протягом тисячоліття.
«З часом вони використовували дедалі менше деревини, яка, як вони знали від самого початку, була кращою. І схоже, що вони збирали дрова далі», — заявив провідний автор дослідження Марк Кавана, археоботанік та докторант Тель-Авівського університету.
За його словами, долина Тимна була одним із перших регіонів Землі, в яких виготовляли мідь. Цей регіон є продовженням Великого Африканського розлому, тому поблизу поверхні розташовується безліч корисних копалин.
Деякі з ранніх свідчень виплавки мідної руди в долині Тимна датуються періодом близько 7500 років тому вони. Секрет сплаву олова з міддю розкриють лише через 1000 років.
У ході нового дослідження Кавана та його колеги вивчили останки деревини набагато пізнішого періоду: близько 3000 років тому. Тоді мідна промисловість у Тимні була на піку свого розвитку.
Деревину спочатку спалювали в підземних ямах з великою кількістю повітря, щоб одержати деревне вугілля. Вчені вивчили шлак, що залишився від плавки, щоб визначити, які породи дерева були використані для виготовлення вугілля. В результаті вони з'ясували, що на початку використовувалися білий ракитник та акація, але пізніше люди перейшли до використання деревини нижчої якості.
Потім копальні були покинуті. За словами Кавани, це могло статися через те, що добувати деревину ставало дедалі складніше. Виробництво міді у цьому регіоні не відновлювалося протягом тисячоліття, допоки римляни не почали імпортувати деревину високої якості.