Вчені за допомогою дослідження найдавніших хребетних, міног, встановили, що мозок людини був утворений завдяки гену Anf/Hesx1, близькому до свого "побратима" - Xanf. Висновки дослідників опубліковані в журналі Scientific Reports.
У ході дослідження вчені вивчили ДНК міног, які є примітивними безхребетними рибами довжиною 10-100 сантиметрів. Раніше дослідники вже звернули увагу на ген Xanf: він відповідає за ріст передньої частини зародка жаб. Саме завдяки Xanf у тварини формується мозок.
Тепер же дослідники припустили, що одна з модифікацій Xanf може відповідати за зростання мозку і черепа у людини та інших хребетних. Довгий час підтвердити це припущення не виходило, але тепер дослідникам вдалося виростити зародки міног Lethenteron camtschaticum, після чого фахівці витягли з їхніх голів молекули РНК, що виробляються клітинами при "читанні" генів. Потім було зібрано безліч коротких ланцюжків ДНК.
Вивчення послідовностей ДНК дозволило зрозуміти механізм формування мозку у міног. Виявилося, що за це відповідає аналог гена Xanf – Anf/Hesx1. У порівнянні з більш складними хребетними, "мозковий" ген у міног активується на більш пізньому етапі розвитку істоти. Саме тому міноги мають настільки малий мозок.
Вчені вважають, що ген Anf/Hesx1 з'явився приблизно 550 млн років тому і зіграв одну з найважливіших ролей в еволюції хребетних. Саме завдяки йому, якщо вірити представленим висновками, людина отримала мозок у його нинішньому вигляді.
Раніше повідомлялося про те, що вчені виявили в мозку людини два кластера генів, які відповідають за розвиток інтелекту. В ході досліджень вчені встановили, що ці ж гени в зміненому стані можуть призвести до епілепсії та когнітивного дисбалансу.